Українська мова
|
Українська мова (також руська мова, русинська мова) - єдина державна мова України ((поки що - москаль-кум), а от хуй - бандер-кум) та одна з трьох офіційних в Придністров'ї, ага. Належить до східно-слов'янської груп індоєвропейської мовної родини. Згідно перепису 2001 р., близько 60% громадян України вважають українську мову рідною. Також українську мову використовують представники української діаспори в різних країнах світу.
Зміст |
[ред.] Походження та розвиток української мови
[ред.] Діалекти української мови
Внаслідок розвитку впродовж півтори тисячі років та збагачення населення Великої України розмовляє на різних діалектах, говірках та наріччях української мови. У зв'язку з різним типом їх розвитку та утворення діалекти можна поділити на прогресивні, вимираючі, регресивні та консерваційні. Прогресивними діалектами є близькоспоріднені народні говори, які розвивалися та вдосконалювалися шляхом вільного збагачення на народній основі та без надмірного тиску з боку влади. Регресивними називаються ті діалекти, які не тільки утворилися завдяки насадженню руської мови завойованим Руссю народам, а і були піддані жорсткому керуванню з боку влади, у зв'язку з чим їх носії повністю втратили бажання до мовотворчості. Консерваційними діалектами є такі, що фактично законсервували українську мову на певному періоді розвитку.
[ред.] Прогресивні
[ред.] Наддніпрянський діалект
Основний діалект, який став основою літературної української мови ака Шевченківський. Бере свій початок ще з дулібського об'єднання слов'янських племен часів Кия. Серед усіх вирізняється найменшим впливом з боку інших мов, оскільки формувався на народній основі та проніс крізь свій буремний розвиток найбільше граматичних категорій.
[ред.] Західний діалект
Діалект поширений здебільшого у західних областях: Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській - ядром за фактом можна вважати Галичину. Відколовся від центрального розвитку руської мови - наддніпрянського діалекту ймовірно на початку розпаду Королівства Руського. За подальшу історію свого існування широко піддавався впливу польської мови, має багато запозичень у лексиці та вимові.
[ред.] Русинський діалект
Поширений у Закарпатті. Ідеологами так званого "русинства" цей діалект вважається окремою мовою, хоча похиба такої думки викривається вже при розумінні, що більшість властиво-русинських слів або запозичення або архаїзми наддніпрянського діалекту. Зберігає "широку автономію" у вимові та граматиці.
[ред.] Вимираючі
[ред.] Балтійський діалект
Утворився у 15-16 сторіччі на землях кривичів, дреговичів та радимичів, у зв'язку із зародженням і зростанням Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Як будь-який діалект, що розвинувся за ізоляційним принципом, є вельми мовотворчим, що підтверджують чисельні самоутвори серед населення, народна основа та порівняно-незначна втрата граматичних категорій. На жаль, після від'єднання піддався широкомасштабному впливу балтійських мов, польської, потім москальського діалекту.
[ред.] Регресивні
[ред.] Московитський
Найпоширеніший у світі діалект української мови. Через суттєві зміни в сторону погіршення мелодійності та краси цього діалекту, втрати граматичних категорій, виродження вимови та підміни лексики, деякі науковці, називають цей діалект "російською мовою". Утворився у 14-15 столітті на території колишніх руських колоній у Суздалі. Піддався непорівняно-колосальному впливові болгарської мови через церковнослов'янську. У зв'язку з тим, що носії є зрусілими нащадками фіно-угорських племен зі значним домішком монгольських мігрантів, не має мовотворчого майбутнього і скоро згине.
[ред.] Консерваційні
[ред.] Кубанський
Утворився, коли на Кубань та Причорномор'я почали переселяти запорозьких козаків. Фактично законсервував розмовну українську мову кінця 18 століття. Зараз малопоширений, через сильне пригнічення з боку москальського діалекту.
[ред.] Корисні ресурси
[ред.] Примітки
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
