КА:Куркодзьоб звичайний
|
|
|
- Тутка буде хвайна ссаття про куркодзьоба.
- Скидайте матеріали, з миру по нитці - курці лоток яєць.
- Мир по нитці - Анонімус - десь по сошейці Самбір-Радехів поруч магазину водомийних порохотягів
Зміст |
[ред.] Куркодзьоб звичайний
[ред.] Епіграф
- Маленька реклЯмка Курки
- Курці не завадить
[ред.] Анонімус доставляє
[ред.] А чи старынкі гераїчнай біяграхвыї
Багатьох вже дістала упоротість та школярство цього ракового неймфага що на драматиці, що на учані.
Моя система фейків - непробивна. "Курка"
Ми вирішили більш детально ознайомитись з Куркою УРЖ. Тому почнем.
[ред.] Дитинство
Народився і виріс наш поцієнт у с.Требухів що біля Броварів. Звідси у юного Максимка збереглась таємнича любов до кур.
У кількох метрах від будинку комуністи, бля!, збудували морг проходить колія по якій цілодобово гуркочуть потяги. Звідси, можливо, схильність до римування різного непотребу.-під стук коліс так сказать.
Потім було навчання в броварській школі №4 (тепер Гімназія ім. С. Олійника )
[ред.] Отрочєство
У школі Максимко був омегою. Ніким не зрозумілий дивак жив в світі курей і мріяв про філологію.
Однокласники озиваються про нього як про людину неконтактну, що ссялася ночами з труднощами в спілкуванні.
Тому в інтернеті намагався бути альфою.
[ред.] ЮнНость
Пробував поступити в Київський національний лінгвістичний університет на філологію - (729.6 балів) та зафейлив і зненавидів сьогоднішній правопис.
Саме тоді, він, розчарований в сучасній лінгвістиці, вирішив створити власну кукромоЎу.
[ред.] Ў ацых Ваших Ынтырнетах
- Мноґопсєвдіє, чи
- " а я мілаґа узинаю па паходикє"
Підписується в інтернетах переважно
- Амсціслаў Ліцьвін,
- Dadko burak,
- Курка ААлямб.
Зареєстрований на півтора десятках поетичних сайтів, та ў львівському метрополітені клЮбі акваріумістики.
Цитувати його повний пиздець творчість у повному обсязі не будем , кому цікаво хай гуглить **Антафракт** [1]
Якщо зовсім ліньки луркати - ну, тоді окремі статті - вважаючи на високохуjдожній штиль пейсатєля, одразу розумієш:
- Who is хуj
- Пиздець намбер 1 - у цьому пиздеці афтор азнакамліває нас з Історіями_про_курей_і_без_них
- Пиздець намбер 2 - епічний пиздець, з якого нєразумний ньюфаггот дізнається, накінець, хто такий Левко, і як йому так ловко вдалося їпати гусаків
- Пиздець намбер 3 - ряд нарисів - мануалок, у тому числі посібник для тупих бєларусав кабы яны сваю мову вывчалі
[ред.] Лоток перший
- Срач/Індивідуальний/Зразок лютий 2011. Курко, нічого особистого. Навіть цю ссаттю розпочав не я - чесно, бачить Біг.
- Як Ви писали: "В срачах народжується істина"? Ну, гадаю, істину ми відшукаємо, як би довго вона не народжувалася.
- До речі - Деймос - Ваш ліпший друг - зробив на ФМ Справжній Куркоадаптований Інкубатор [2], випередивши Вас навіть у цьому. Отакої! Переймайте передовий досвід куркодзьобства! Хардкор форева!
[ред.] У творчості Ґероя
[ред.] Куркоепос
Десь у дальнім краю
На низемних долинах,
Де гуля москалина,
Й гаде землю свою -
Є людина, велика людина,
Що довела хоробрість в бою.
Небезпека постійно чекає на нього
З-за дерев, і з води - бо москальське усе;
Кожен раз ту нелегку дорогу,
Він долає, ще й ворога б'є.
О, славен мужній лицар благочестий,
В своїм загоні, що і пан і голова.
Гіри гуцульщини далеко, та наш месник
Коли б не йшов: чи осьні, чи зима,
Герой завжди відважний та рішучий!
... От знову йде, в мішку з вухами москаля
Все мріє, як гуцульськає земля
Уславить: Чим вояка не блискучий?
Твір написано тонким ліриком, і розміщено на розсуд удячному читачеві ОТУТ
[ред.] Народ у відповідь
- Десь в мережі етерів, де давно не гуля москалина:
- Что ім дєлать? Язик у хохлов вєдь нє тот…
- Є людина ― велика і славна людина
- А не рак, не гівно - аутист, і не йобаний скот
- Тут Ясон, проповзаючи повз вже давненько,
- Йом скрижалі вручив. Бо ж – либонь, поспішав десь мабуть
- І тепер не докличецця рідня ненька
- Бо борня лиш трива ― у бою лишень праведна путь.
- Шо в скрижалях отих – вуйку, досі не видко ні разу
- Лиш зненавидів наш інтирнетний вояк
- Всю москальсько - школоцьку бидляцьку гівняну заразу
- Та – біда – шось не бореться ґета ніяк
- Як мудрєйший Ясон, що ганебну Медузу-Ґарґову
- Пиздив мовчки, в щита заглянувши лиш раз
- У Радехові Він – лол - вивчав не лишень куркамоўу
- А й лайнову борню, як писать на стєнє «підараз»
- Як на Ґ починать мав нє кожнєє слово…
- Нєх вас коні заграли – скаже, й знову вже ворога бить
- Скрипник-батько, до тебе лиш знову і знову!
- Прямо з оХВісу будьмо кацапа гнобить.
- Як балакать по-людськи з тобов променисто
- Цей вояка захоче – то зразу підпишецця вмить
- Коли ж «хую дурний ти» - тоді анонімус він чистий
- І нічо не їбе, не колише, не ґра, не горить
- І в криївку назад – чуть потролив і досить
- Позайобував трошки – і все, і хана , і пиздець
- Чим вояка не гожий? Навіщо флюдросить?
- УРЖ він ніхто – ну а ТУТ він інтИрнет-боєць!!!
[ред.] Пиздець 1
|
|
Література :: Максим Лизогуб [3]
ІСТОРІЇ ПРО КУРЕЙ І БЕЗ НИХ
[ред.] Антафракт
- Ловить курей робота непроста ,
- І за качками бігати нелегко ,
- А Антафракт в процентах близько ста
- Ловить качок курей або лелеку .
- Він біжить жваво й знає все :
- Хто побіжить куди і полетить .
- Ген вже когось в нору несе ,
- Заніс і тихо собі їсть .
- І благородно звався - Антафракт ,
- Мав непогану силу й думку .
- В норі у нього було все – це факт ,
- А сам був спритний і розумний .
- Раз вийшов Антафракт з нори ,
- Зустрів сусіда по дорозі .
- Сусіда каже : «Розсуди ,
- Я суперечку вирішить не в змозі» .
- «Тут ми із братом посварились»
- - Продовжив мовити сусід
- «Що ліпше порошок і мило ,
- Чи м'ясо та солоний хліб»
- Багато бачив Антафракт ,
- Та чув немало у житті .
- Та щоб таких незнаних саг ,
- То і не знав він взагалі .
- Він здивувався і збліднів ,
- Подумав мабуть у цей час :
- Що краще порошок чи хліб?
- І по яким критеріям ?
- Спитав сусіду «Звідки спірка ,
- І де ви ще таку знайшли»
- -«Це брат хотів дізнатись мірку ,
- З якою все це оцінить»
- Три дні тому він загорівся
- Здуру цім питанням ,
- І день тому зі мною спірку
- Затіяв без вагання .
- Спочатку розповів про суть ,
- Щоб міг його я зрозуміти .
- Запевнив : «Ці думки підуть ,
- Лиш поможи ти розсудити»
- «Я ж знаю що ти ліпше всіх :
- Розумний і кмітливий .
- Ти зможеш розв’язати спір ,
- Бо я у тебе вірю !»
- На що запевнив Антафракт :
- «Думкам в цій складній сфері
- Я присвячу свій вільний час ,
- Подумати лиш треба »
- Розпрощалися вони ,
- Антафракт пішов до себе .
- І різні почались думки
- У погляді на небо…
[ред.] Курка Аалямбу
Смачно . У-у-у , травичка смачна ... Хотілося б сказати більше , але куди вже більше ?
Смачна . Цього достатньо . Кожен ранок вставати з думкою про цей неймовірний смак , і кожен вечір засинати з надією , що завтра теж можна буде його відчути . Але справжня цінність відшукати особливо навесні чи поосени , серед зім'ятої сірої чи коричневої маси , зелені паростки насолоди . У-у-у ,... чудово .
Знову ранок , пора йти , пастися . А так , мабуть не хочеться підійматися з теплого сінця у своєму рідному курятнику . Рідний курятник . Курка відчувала глибоку любов до і непідробне задоволення від цього місця . Тут вона народилася . Тут вона живе . І тут дасть життя новим поколінням . Файно .
Але навіщо ? - Знати б , навіщо . Скільки про це не думала , все одно ні до чого значного ці думки не довели . Щодня зустрічаючи квочок поважного віку , що вже висиділи не одне покоління молодих і дієвих півнів та курочок , чимдуж далі розумієш , що щось тут не так , дивіться самі . прожили не один десяток місяців , кожен день маючи шанс набути усвідомлення все більш нових значень , займатися ще чимось більшим ніж пастися на траві . А потреб , бажання , знання , стільки ж скільки у молодих , ледь місяць з роду котрим , курей . Так , тут щось точно не так . Вони чудово знають про відкритий світ за межами курятника .
Вибратися звідси - не складно . Щоправда , господар буде не в захваті від такого вияву роду , і крила обріже . Але не зрозуміло чому , та коли їм кажеш про те , що є ще щось окрім того , що вони знають , того що тут чи там можна побачити , доторкнутися , посмакувати , є ще щось непоясненне . Щось , що хочеться не просто розділяти фізично , щось величне , те заради чого можна жити , те чому можна поклонятися і що можна прагнути зрозуміти . Опісля декількох таких роздумів , курка вже не могла любити те , що любила раніше , не могла жити так , як жила раніше . Їй захотілося піти на пошуки чогось більшого за ніщо , але вона не знала чого . Раптово почувся крик господаря "Ту-ту-ту-ту ..." . Усі кури негайно збіглися , включно з тою , котра на зараз палала бажанням до змін . Тікати , лише тікати . За бажання це нескладно ... І вона пірнула у щілину в хвіртці , наче риба у воду після довго стражденного знемагання під пекучим сонцем . Курці пощастило , господар , заклопотаний годуванням , не одразу помітив її зникнення , лише коли почав рахувати зграйку , виявилося , що однієї немає . Але було вже пізно , курка досить далеко втекла , хоч зі страху і бігла , наче за нею хтось женеться .
Раптом почувся плач . Курка не могла не зреагувати на це , і підбігла до щілини у паркані . У дворі стояла дитина років шістьох зі своєю матусею . Дитина плакала , просила , благала матусю виконати її бажання :
Дитина _А-а-а-а , а-а-а-а (плаче) , я хочу ще , ще раз туди сходити ...
Мати _Синку , почекай , наступного місяця ми обов'язково знов туди з'їздимо . Тобі дійсно там так сподобалося ? - Хочеш подивитися мультики ,муль-ти-ки . А ? Дитина _А-а-а-а ! Я хочу зараз , я хочу знов в країну Аалямб , там добре . Мати _Ну що ж мені з тобою робити ? ...
Подальша розмова була курці не цікава . Так , їй вже переповідали в курятнику , і господар згадував про міфічну країну Аалямб - як про місце , де так добре , так затишно . Пізніше їй ще не раз чутиметься про край , куди знов і знов хочеться потрапити , про край щастя для всих . Для того , аби остаточно все вирішити потрібен був час . Минуло декілька днів . Перебиваючись дечим на шляху , вона вийшла на пряму дорогу , що йшла вдовж річки , і коли досягла її розтроєння - зрозуміла , що їй потрібно нарешті прийняти рішення , треба визначитися .
Одного вечора , завзята , ініціативна , детально-анімована курка стояла на перехресті двох доріг . Різні думки минали в її голові , та одна її хвилювала набагато більше , аніж інші . І от курка нарешті зважилась сказати собі : "Я знайду її , я обов’язково знайду країну Аалямб , наскільки б неймовірно це не звучало !"
Впродовж наступних років , вона щиро вірила в істинність свого вибору й не разу не піддавала його сумніву . Вона йшла вперед : дізнавалася шлях з підручних джерел , подекуди знавала бідности та горя , годувалася чим могла . Ніколи не шкодуючи про вже минуле , рухалась вона в майбутнє з твердою впевненістю в його швидкоприйдешности . В муках страждаючи кожен день , на свої пошуки не шкодувала вона ані простору , ані часу , ані власних сил . О час , якби його було більше ! Так вона дісталася до останньої сходинки свого шляху . За її спиною був досвід багатьох країв , давнього часу , і довгого слідкування за цим світом . Багато літ пролинуло з тих пір коли вперше вона пообіцяла собі , що досягне мети попри все . І от ворота , за якими криється таїна всього бажання і жадання змученого життя , вже близько . Стоячи перед ними усвідомлюєш , що все на світі має мету , і навіть найнеймовірніші прагнення здійснюються , якщо їх плекати немов сім’я ,оберігаючи від перипетій цього світу , його нищівного холодного подиху і безсуттєвої пустелі гріхів . Це саме він , останній шлях , шлях що приведе до останньої мети . Йдучи ним стаєш все кращим , свідомиш значення і сенс сягання . Крок за кроком , ще трохи , поміж вітру та снігу , у далекій далечіні , ще трохи , і курка дійде до воріт країни Аалямб , міфу що довго у душі таївся вириваючись на волю , кидався на кожну слабку щілину в його запереченні і переміг забуття , переміг невігластво . Та раптом на серці стало холодно , і в очах помарніло , здавалося лиш крок відділяє курку від заспокоєння , від вічного благого життя у щасті та радості , у нескінченній любові ... , але , неспроможна була зробити вона цей крок , крок що змінив би все . Мить , одна коротка мить , але все обернено неначе й не було інакше . Прагнення розуму , таке визначне та далекоглядне , завжди стикається з неможливістю тіла , цієї недосконалої та нищівно мізерної конструкції . І от курка вже лежала на снігу , бліда , зістаріла , без чіткого виразу обличчя , мабуть в останні хвилини думала , чи варто було усе життя , кожну його дорогу хвилину присвячувати пошукам , мандрам , возвеличенню своєї нелегкої мети . Та її вела надія . О , надія , якби не надія , ще років з вісім назад вона б кинула марні тепер і безсуттєві пошуки , все це б закінчилось , і вона могла б прожити життя пасучись посеред трави , смакуючи її зелені паростки , відчуваючи усі блага життя , та ні , вона йшла вперед , йшла не знаючи втоми , жадаючи здійснення того що розривало її з середини . Вона йшла .
НІБИ Й ЕПІЛОГ
Завжди існує щось вище , настільки неосягненне , що мало хто зважується рушити на зустріч тліючому вогнику посеред темряви . Крізь завади простору і невблаганність часу , крізь вічність недосяжності і обтяжливість відповідальностей перед світом , що нас створив та через неймовірний тягар пошуків , нескінченного переходу між тим що можна побачити , почути , до чого можна доторкнутися , до того , що є лише на мить відчутим у частинці свого розуму , те що тінню йде поряд з нами завжди , але щойно ми обертаємось розчиняється у темряві . І ще менше досягає навіть проміжних ділянок цієї високої незнаної ніким по справжньому сутності . Та не все ще втрачено , і інші кури продовжують нелегкі пошуки тієї першої , яка зважилась пообіцяти собі досягнення такої нелегкої мети . Самопожертвенні дослідження кожної курки наближають нас до цілі , і колись ми таки знайдемо ту єдину і неповторну міфічну країну Аалямб .
БОГ ЛЮБИТЬ ТЕБЕ , ЯК ЛЮБИВ ЦЮ КУРКУ .
Пройшло лише кілька хвилин , та для курки це була неначе ціла вічність . Сніг злегка заніс її біле пір’я , і гадалося ніби світ вже забув про неї . Навіть не хотілося вірити , що навіть до найбільш величних з курей , він такий жорстокий . Та раптом щось сталося , і вже не відчувалося більше тяжкості ні у грудях , ні в ногах , ні у голові , було так легко , що здавалось можна піднятися і йти далі . Й вона спробувала ... все , вона знов стала на ноги , та немов би їх не відчувала , вона знов думала про свою мету , та неначе думки її були всім світом і більше не обмежувалися головою , її серце билося як колись , гаряче та активно , та і його наче вже не було .
Поглянувши донизу , вона не вірила в те , що побачила , її тіло , нужденне та забите , зношене і ледь не занесене снігом , лежало на тому місці , де вона стояла , та оцінивши всі думки , усвідомивши важливість шансу наданого їй , вона вирішила йти далі . Крок , той омріяний роками крок . Так легко вона переступила поріг , хоча й чекала цього все своє життя ; не гадала , що зможе так легко . Та щастя окриляло її немов би даруючи вміння літати , якого їй так не вистачало почасти . З тією ж надією йшла вона далі , і вже не було для неї земних перепон . Ані стін , ані дверей вона більше не лякалася .
Пройшовши крізь ворота , вона побачила кімнату , невелику , темну з двома дверима . Зрозумівши , що вони обидві ведуть до наступної кімнати , вона зайшла пройшла крізь одну з них . За дверима була зала , зала повна людей , світла , і простора . Грала музика , люди , сидячи за численними столами були неприховано щасливі . Кожен з них сміявся , радів , говорячи зі своїми сусідами , судячи з усього , дружинами , дітьми , батьками . До них по черзі підходили інші люди , у костюмах і давали у руки дивні картонні книжки , у яких було усього декілька сторінок . З виразу обличчя їх було видно що вони мабуть щось радили . Ті , хто сиділи з охотою обирали щось зі списку в цих книжках , і неначе хотіли , щоб так було завжди .
Усе , тепер вона врятована . Вона досягла своєї мети – світу щастя та радості . Тепер вона нарешті отримала достойну винагороду за вірність своїй ідеї , своєму почуттю , що вело її крізь усі труднощі та випробування життя . Світова таїна , заповітна благодать , вищі знання – неосягненні ідеали , для тих , хто присвятив своє життя простому повторенню життів своїх предків – все це відкрилося для неї , навічно … , … щойно вона переступила поріг воріт Аалямбу .
Та раптом , в залу зі ще однієї двері зайшов дивно-вдягнений чоловік , на ньому були чорні штани , жилетка , та біла сорочка , за ним ще декілька таких самих . у кожного з них була залізна таця у руці , накрита білою серветкою . кожен з них підійшов до випадкового столика , під невимовну радість щасливих очікувачів , ставив тацю на стіл , та знімав з неї серветку , і на кожній з них виявилася ... смажена курка . Серце у курки стало битися так часто , як ніколи , ніколи в житті , люди раділи та посміхалися вибираючи та віддираючи найкращі та найбільш засмажені шматки від тіла з запашною скоринкою . Налякана та шокована , курка вибігла з будівлі . за той час , поки вона там була , стало вже темно , темрява ж її лякала ще більше . Поспішаючи втекти зі свого найбільшого жаху , вона відбігла на , як здавалося їй безпечну відстань . Та озирнувшись побачила напис літерами , що немов би палали у темряві неба: "Вас вітає ресторан "МІФІЧНА КРАЇНА ААЛЯМБ" сьогодні у нас курка .
[ред.] ЧЕРСТВИЙ ХЛІБ
- абсурдна цинічна комедія в трьох главах
Дійові особи :
АБУ НАМІБ
Кенієць , який виїхав з Африки через постійні тяжкі
спогади про втрату двох чутливих нейронів .
ЕМАНУЕЛЛА ЕЛЬВІРА ПЕНЕЛОПА НАМІБ
Дружина Абу Наміба , родом з острова Суон .
МОХІНДЕР НАМІБ
Син Абу Наміба .
ФРЕД ГАВЕН
Естонський археолог . Після перших двох історій , поселений в номері готелю , що знаходиться поряд з будинком Абу Наміба .
МАВПА АБУ НАМІБА
Найдорожча для Абу жива істота .
МИКОЛА
Взагалі загадкова людина .
АБРАХАМ МАСЛОУ
Американський філософ . Розподілив потреби людини на п’ять категорій .
ДЖОН ТА ЕРІКА МЕЙСОНИ
Колишні ведучі-мільярдери в Голівуді . Збанкрутіли та бомжують на Багамах .
ЧОРНОБІЛИЙ ЦУЦИК
Найчорнобілійший цуцик світу .
ПІДЛІСНИЙ ПАПУГА З ВЕНЕСУЕЛИ
Рідкісна тварюка , найулюбленіша його справа – гадити .
Далі ОТУТ
[ред.] Пиздець 2
|
|
Ніякий Костянтин Могаричьов до цього не має ніякого відношення. А Курка? Курка чомусь узяв, і видалив пруфи... З чого б це?
Література :: Максим Лизогуб
Повний текст усіх пиздеців читай тут
[ред.] Навічно в пам'яті народній
- Козак Левко навічно в пам'яті народній ,
- Він гусаків їпає кожен день і кожну ніч .
- І от у свято Великоднє ,
- Схотів посольство відіслать на Січ .
- Нараду довго вели з козаками
- Минув так ранок , вже обід
- Хотіли було бусурманському султану
- Листа послати із походом вслід
- Та ні , посольство справа важливіша
- Це ж невідкладно . Бо бажання козака
- Та щоб було усе-таки скоріше
- І вдовольнилась рішенням юрба ,
- І вдовольнилась рішенням юрба ,
- Відправили - та повернулось за годину
- "- Чому ви тут , щось дуже дивна днина ?"
- "- Учора звісно п'янка була гарна ,
- Та ми хоча і вірні козаки
- Не будемо кудись ходити марно
- Оскільки зараз і стоїмо на Січі ."
До речі , про їпання гусаків - Левко чемпіон з цього виду спорту . Це було давно , у 1673 , коли на Січі зібралися найсильніші общипувачі пташок , і тримаючи гусака в руках по команді козацької старшини почали їх їпати .
Левко першим вискуб зі свого все пір'я .
Навічно в пам'яті народній .
[ред.] Пиздець 3
|
|
[ред.] АнНотація
Цей славний пиздець трохи менше, аніж повністю, належить батонам ЖБК[1] Курки
Опубліковано в бложику інтирнет-бійця під ґероїчним псевдо Амсціслаў Ліцьвін
- ↑ Хто думає, що ЖБК - це їхні "Железо-бетонные конструкции" - люто помиляється. Ібо ЖБК - це ніщо інше, як ЖидаБандеравскаяКлавіатура
[ред.] Вучыце беларускую
[ред.] Навчити білорусів їх рідної мови
Як паньштво з перших хвиль еміграції, ці, що "мі нещоджавно пжиїхали з Чорончо" - канацькі укри - намагаються нас вчити української, так Великий Курка виконує свою космічну місію - і навчить-таки безтолкових сябрів їхньої беларускай
[ред.] Слова вучицялю
Вучыце беларускую . Мала таго што прыгожая , так яшчэ і беларусы з нашай дапамогай , навучацца роднай мовы .
На цяпер, як бачым, спадары цалкам загразлі ў маскальскай ментальнасці і не маюць перспектыў асаблівага развіцця. Трэба дапамагчы.
[ред.] У Курки при цьому
- настроение: Апатичное
- хочется: Навчити білорусів їх рідної мови і воз'єднати панів з україною.
- слушаю: Крик душі - Тарас Петриненко
- Метки: Білоруси, українською http://blogs.mail.ru/mail/yakbyyabuvkonem/26711ED00BAD509A.html
[ред.] Новыя зямлі
Шановні пані, панове, паничі та панянки. Позаяк, назарізний стан справ змушує прислухатись до адаптованого Марксівсього заналізополітичноїекономії "Побут формує свідомість", либонь немалоймовірно, почасте дописів не буде, хоча чому ні?
Як кажуть українці ліцьвіни "ліха ведае", либонь чи не як, та позаяк не абияк, тож все це заледве закономірно і передбачувано.
[ред.] Курка при цьому
- настроение: Внимательное
- хочется: Гладити капусту
- слушаю: Містер Сандман
- Метки: Білоруси, українською
[ред.] Крах методи підкультурного введення
Ну, що варто сказати: метод підкультурного введення цінностей у розчині зазнав краху. Спочатково, усе ніби йшло пригоженько, але на жаль, на жаль, як то кажуть. Недоліком методу є почасте викриття певною зацікавленою особою, сутності почергового дозування ціннісної бази.
Коротше кажучи, більшості проукраїнських одиниць чхати хотілося на особисте прогресивне зродження, цікавісна лише ненависть до противників. Так, такі ми очевиднісні, що сліпий гнів, що він є гріхом навіть у християнстві, затьмарює очі розуму у бажанні швидкого фінішу.
Враховуючи умови мережі, тут це здебільшого закінчується безперспективними погрозами, взаємними образами і культурним рабством, як альтернативою бажаному і, що безперечно властиво, постійному повторенню даного.
Українська нація знов залишилась без цінностей. Будьмо думати далі.
[ред.] Психологічний пальтрет аФФтора
настроение: Вишукане піднесення
хочется: Цибулі
слушаю: Гарний композитор Тарас Петриненко
Метки: Психологія, українські цінності, Україна
[Пруф ТУТ]
Навічно в пам'яті народній . Мозок нах
[ред.] Обговорення
|
|
Обговорення цієї статті наповнене Курками трохи менше, як повністю; але діставля ніц нітрохи не менше
Все починалося з фрази:
- Тутка буде хвайна ссаття про куркодзьоба.
- Скидайте матеріали, з миру по нитці - курці лоток яєць.
- Мир по нитці - Анонімус - десь по сошейці Самбір-Радехів поруч магазину водомийних порохотягів
[ред.] Епіграф
- Маленька реклЯмка Курки
- Курці не завадить
Курка, прочитавши, що про нього пишуть 1,5 вдячних анонімуси, не втримався, і - в своєму коронному стилі - знову натягши маску анонімуса (але ми-то впізнали!!) - заваячив своє улюблене:
Усік ти остаточно їбавнувся?
- взято в рамочку для вдячних потомків
Далі не так цікаво - бо йде звичайна рядова відповідь звичайного прєдставітєля насікомих Свєтлєйшому
- Наче ні.
А ми що, з Вами знайомі?? Я, лишень, позаяк відредаґував трішки гарну статтю, додав до неї Драми і Лулзів
А це, либонь, хто з трьох:
- Амсціслаў Ліцьвін (це ж треба таке збочення? - на моїй ЖБК аж пальці матом стають, набираючи...),
- чи Dadko burak,
- чи Курка ААлямб ?
Я Вас трохи погано розрізняю на запах ґрунту і буряку, а ще Левко, Мурко!
Позаяк, ціла Персональна армія інтирнет бійців понабігала! - Анонімус Повз Проповз з Чернігівської на Бровари через Лісову... Там ще за Биковнею перде військовою частиною є зліва куркоферма, а з неї постійно смердить курячим лайном. Вірно?
В жаркий літній день запах з куркоферми настільки доноситься до ніздрів військових водіїв, що вони навіть примудряються збивати прольоти надземних пішоходних переходів на радість постійних відвідувачів куркоферми.
І знову нещасна українська нація полишилася без духовних цінностей... Я ніц сі не плутав? - Анонімус, бля!
[ред.] Чомусь не пішло
[ред.] Про лоток
Народ випиляв з основної статті параграф про лоток.
Оскільки, першочергово малося на думці саме оте
- З миру по нитці - Курці лоток яєць
- гадалося, що логток буде далебі не один, але то воно ніц. Ну, ґаразд...
Оскільки, цей параграф може діставляти в обговоренні, як такий, що не суперечить чинному законодавству України - поміщаємо його далебі лишень з метою ознайомлення анонімусів:
[ред.] Лоток перший
- Срач/Індивідуальний/Зразок лютий 2011. Курко, нічого особистого. Навіть цю ссаттю розпочав не я - чесно, бачить Біг.
- Як Ви писали: "В срачах народжується істина"? Ну, гадаю, істину ми відшукаємо, як би довго вона не народжувалася.
- До речі - Деймос - Ваш ліпший друг - зробив на ФМ Справжній Куркоадаптований Інкубатор [4], випередивши Вас навіть у цьому. Отакої!
- Переймайте передовий досвід куркодзьобства!
- Хардкор форева!
- Переймайте передовий досвід куркодзьобства!
[ред.] Лоток другий
Курці вдячними анонімусами було запропоновано мир.
Курка, яко справжній інтирнет боєць, від миру відмовився (читай в рамці вище), і віддав перевагу най краще геройська смерть, аніж зрада йдеалів срачам, лайну та раку.
- Курко! Контролюй свій дупобіль!
- Ви, шановний, поводите в цій ситуації себе точно як Деймос - замість визнати, що порете хуйню, і припинити це робити - тупо продовжуєте підкидати рідкого лайна у вентилятор, бризки з якого Вас же і заляпують
- Вас ніхто довго не чіпав - просили по-людськи: схаменіться, і ведіть себе, як належить людині, адміну проекту, в кінці кінців. Я попереджав Вас як мінімум тричі, а якщо вважати, що Ви ще й Левко - пригадуєте, коли на Меморії Вам було запропоновано очолити колону тих, що йдуть нахуй? - то й чотири рази. Гадаю, інші анонімуси теж не одразу почали Вас розанонімлювати - залили Ви сала людям за шкуру. Наступили на хвоста. А цього робити не можна ніц.
- Якщо Ви мазохіст - щож, вмивайтеся лайном надалі, коли вкайф - хіба хто проти? - Анонімус
[ред.] Лоток третій
Якось так сталося, що паралельно на проекті ЕД зявилися дописи від двох авторів
1. Усік дебіл Дискач? - це ні разу не Курка, це анонімус 2. 2.1 Мене тут останній тиждень майже і не було. Не знаю, хто лишав вам анонімні повідомлення. Ще раз нагадую, що анонім не дорівнює курка, хоча зараз і пишу анонімно. 2.2 Відповідно до першого пункту, що вище, і претензій нема і чи були, так я вам їх і казав. Раніше. 2.2 Розділ "ГТР" створив не я. [5]
2.3 Також варто зауважити, що я не здійснював і половини дій, за які ви мене картаєте у
статтях. Також, якщо хтось на меморії вказав, що він - це я, не довіряйте.
Мій профіль там - "Курка Аалямб".
2.4 Щодо тої статті, що ви пишете. Не знаю, звідки у вас ці слова, хоча здогадуюсь.
Та моя система фейків дійсно непробивна. Бачте, але найімовірніше ви пишете навіть не
про одну а про дві різні людини. Власне не відаю, чому саме вам згодилося намагатися
мене деанонити, тут навіть не здогадуюсь. Власне, люди бачать те, що хочуть бачити,
а якщо давати людям щось бажане для споглядання, то на все інше нам вже начхати.
Єдине, що можу вас попередити, - цей хлопчина не відає, що я весь цей час використовую
його нікнейм, копіпасту та маскуюсь, тому коли у нього (у них?) станеться інфаркт через
раптове надзвичайне хвилювання, це буде на вашій совісті. Не знаю, що гадали тролі,
коли ходили по бложикам і вконтактикам, де все так і лежить відкрите і "зрозуміле", але
безкоштовна їжа буває лише у одному місці.
2.5 Щодо "Вундервафлів" - якщо зможете написати щось окрім того, що написано у Вікіпедії
(цим ми тут і займаємось), тобто не досліджену науково, але народно ходиму точку зору, -
пишіть.
Курка. - Кінець цитати Свєтлєйшого
Пункт 2 - як Ви зрозуміли - це відповідь у Порталі спільноти тому самому Усіку, шо дебіл і Дискач? (з якого приводу дискач? Шо хтів - мама його зна...)
[ред.] Отже, відповідь Свєтлєйшему
Вони на Меморії Цей користувач наразі заблокований. Останній запис у журналі блокувань такий: 17:51, 21 грудня 2010 MrGALL (обговорення | внесок) заблокував Курка Аалямб (обговорення | внесок) на термін 1 рік (заборонена реєстрація облікових записів) (Видалення змісту сторінок) Переглянути весь журнал
Курко, у нас з'явилася своя драматика http://uchan.org.ua/w/Головна_сторінка, осьо тред http://uchan.org.ua/b/res/20586.html, наскільки я зрозумів. Перенось свої статті туди та зйобуймо звідси.--Zero 12:42, 17 липня 2010 (EEST)
За спам заблокую. --Deimos обг 23:31, 17 серпня 2010 (EEST)
Сам же казав, моя сторінка - що хочу те й пишу.
- цим пояснюэться, що Курка на Меморії = Левко = Мурко, наразі заблоковані обатроє.
Курко, в принципі, я за Вас радий
1. Ви вже знаєте, що слово дебіл пишеться через Е, бо певний час тому Ви писали його через И. Певна філологічна підготовка для Вас даремно не пройшла.
2. Себто, прочитавши основну сторінку статті "Куркодзьоб", ретельно продивившись усі пікчі, і прочитавши сторінку обговорень аж до третього лотка, вдачний читач мусить переконатися у тому, що Ви - солідний дорослий чоловік, чемний адмін проекту, у якого в УРЖ з кобєтами усе файно.
Усьо ОТО робили не Ви, а слово ХУЙ Ви знаєте лишень тому, що воно було написане на паркані біля будівництва поблизу Вашого куркоферми будинку
Я пропоную дружно і весело усім анонімусам порадуватися, і спробувати відчути почуття високого ґонору за справжнього Чоловіка з великої літери
Ну, що ж, - будете бачити Максимка Лизогуба - (до речі - привіт хлопчику!) поясніть йому, щоб не було баттхьорту, що Ваша мудра система фейків передбачає наступне:
Ви - здоровий, розумний, при здоровому ґлузді дорослий мужчина з метою Вашого шкурного особистого захисту від інтернетних тролів маєте мусово віднайти УРЖ нещасного забитого дебілоподібного задрота, під його іменем писати пиздуваті віршики, в яких відсутня елементарна рима, а коли страшні тролі накинуться на бідного омегоподібного отрока, Ви - мудрий Великий Одмін - будете сидіти в своїй Драматиці, і радуватися невйобною комбінацією з підставою.
Курко, подібна система фейків існує в дикій природі.
Велика дика і дурна курка на ймення страус, коли у неї починається баттхьорт від страху, - пхає свою дурну маленьку голову в власну дупу пісочок. Потім у неї формується враження, що її система фейків - невйобна.
Схематичне зображення системи, як воно виглядає ззовні, приведене на першій сторінці статті на фотці щодо збереження українських культурних традицій - пропоную переглянути повторно, щоб зрозуміти, як ОЦЕ сприймають оточуючі.
Вам знайоме буквосполучення ІР??? Ви знаєте про те, що ІР користувача можна вичислити? Ви з Максимком виходите в і-нет з одного клЮбу? Себто, Ви - крепкий дядько - підставили не просто незнайомого задрота, а свого сусіда - малого і дурного?
Курко - як би Вас не звали УРЖ - це підлість, за таке дорослі дяді пиздять один одного по писку. Ви цього не знали? Чи хитрожопа система фейків і це якось пояснить?
Курко, сказати Пиздець всіх сподівань - це не сказати ніц.
Це клініка. Це рецидив. Це Глеваха, Курко!
Вам слід не адмінити проекти в інтернетах, а забити на довгий термін ліжечко у Глевасі.
Організм мужчини формується до 25-26 років - Курко, Ви ще можете встигнути.
- Поспішайте, Курко
Курка смоктанула хуйців. Пізно ти заблокував вконтактик. Виправдання жалюгідні і лише розкривають ницість та несформованість як людини цього підлітка. У анонімуса є повне досьє на максимка, чи то, пак, - Лизогуба Максима Михайловича проживаючого в с. Требухів по вул.Матросова, дім 80, дом. тел. +380 (4494) 71597. Ми свідомо викладаєм її частинами, аби дати можливість курці виправдовуватись, брехати, та фейлити.
Далі буде.
Анонімус не забуває.
[ред.] Про Бабая-Сісопа, світове втілення зла в Драматиці
Попередження: ви намагаєтеся створити сторінку, яка раніше вже була вилучена.
Перевірте, чи справді вам потрібно знову створювати цю сторінку. Нижче наведений журнал вилучень і перейменувань: 13:17, 3 серпня 2010 WikiSysop (обговорення | внесок) вилучив «Користувач:WikiSysop» (Масове вилучення сторінок, створених користувачем Zzerg) 12:42, 3 серпня 2010 WikiSysop (обговорення | внесок) вилучив «Користувач:WikiSysop» (Масове вилучення сторінок, створених користувачем Adddmin)
[ред.] Ой там, на Учані
[ред.] >_<
капець, на що Драматика перетворилась...
[ред.] Ні, Курко
не сама перетворилась, а Ви її перетворили
- своєю упоротістю
- своїм надмірним ВВВ
- своїм школярством дурникуватим, іграми з-під анонімуса
- в кінці кінців - у дескредитації імені анонімуса Вашими матюками і тупорилими зауваженнями.
Вам мало?
Ви мене розчарували. Гадалося, що спілкуєшся із серйозною людиною.
Все, Курко, досить. Я поважаю людину, яка може тримати удар. Але добивати того, хто й так в лайні по верхню точку... Це ницість.
Беріть свою невйобну систему фейків, та йдіть, б-ласка, нахуй на Броварівщину - до Ваших рідних Пиздюлів. До речі - побачите Максимка, привіт йому - що натерпілась бідна дитина з-за Вас! --Anonymous 14:03, 4 березня 2011 (EET)
