ФГМ
|
Фімоз (грец. φίμωσις — звуження) головного мозку (ФГМ) - хронічнa нездатність використовувати ресурси мозку за призначенням, що виливається у звужений світогляд поцієнта, сконцентрований навколо центральної думки (тієї думки, якою дурень багатіє). Міжвушний нервовий вузол, уражений сабжем, називають фімозок. Термін, яким позначають цю форму розумової неповноцінності, пішов від назви фізичного недугу - фімоз (в народі кажуть "незалупа"), ситуація, коли через звуження крайньої плоті неможливо викотити голівку члена; лікується інтенсивним фапом або радикальним обрізанням.
ФГМ нерозривно пов'язаний з підвищеним почуттям власної важливості, фанатичній прив'язаності до якоїсь ідеї чи світоглядної позиції (незалежно від того, наскільки очевидною буде її абсурдність як оточуючим, так і самому поцієнтові), агресивною нетерпимістю до протилежних ідей та клінічною тупістю хворого. Характеризується закупоркою ходу думок, викривленим сприйняттям оточуючої дійсності + викривленою інтерпретацією сприйнятого, зниженням здатності засвоювати нову інформацію та давати їй адекватну оцінку (виражається в ігноруванні фактів, що не вкладаються у власне світосприйняття, та їхній підміні маячнею), загальним падінням розумових здібностей. Прогресуючий ФГМ призводить до виразного неадеквату поцієнта, градус якого з часом лише підвищується. Знайшовши індивіда з яскраво вираженим ФГМ, пересічний троль може відхопити жирних лулзів, а талановитий - зібрати рясний врожай копіпасти і смакувати його. Ням-ням.
Із цим діагнозом поцієнти живуть, але перспективи видужання вельми сумнівні, скоріше всього, страждаючого ФГМ виправить лише могила (як того горбатого). Втім, іноді поцієнти не страждають цією хворобою, а насолоджуються нею.
Суміжний недуг - розрідження мозку. Симптоматика схожа: зниження інтелекту аж до повного припинення самостійної мислительної активності поцієнта. Від ФГМ відрізняється тим, що склалося не саме по собі, а є результатом промивки мізків. На відміну від замулювання та герметичної закупорки фімозку, що призводить до повної непробивності психіки, характерної для хворих на ФГМ, точка зору поцієнта з розрідженим міжвушним нервовим вузлом розпливається і перетворюється на амебоподібну кляксу без форми та чітко окреслених меж, яка вміщує в себе всю свіжонапічкану туди з зомбоящику (чи іншого засобу масової пропаганди та промивки мізків) субстанцію. При розрідженні мозку вміст черепа може змінюватися швидкоплинно й кардинально, без жодного супротиву, не викликаючи жодного когнітивного дисонансу; при ФГМ навпаки - вміст герметично закупореного черепа лишається незмінним, будь-яка спроба вливання свіжих думок сприймається болісно, в штики, наражається на відчайдушний агресивний опір поцієнта. В сумі цими двома недугами вражена ЦНС [95% людства].
[ред.] Ющенізм головного мозку
Якщо казати про політичний фанатизм, то його проявів дохуя і більше (стільки скільки на світі є партій та політичних підерівлідерів), а для України найбільш фімозним є Ющенізм головного мозку - хворобливе захоплення Ющенком і його боготворіння, незважаючи ні на що, ні на які факти чи аргументи. Мем був народжений на форумі ВО "Свобода" (фімозному трохи менше, ніж повністю) і розповзся по народному фольклору (хоча у цих ваших інтернетах більшість сторінок із його згадкою вже видалена, меметичність не варто применшувати, адже вона вельми показова). Чим же поклоніння Пасічникові більш варте згадки у статті про ФГМ, аніж культ будь-якого іншого українського політика? - спитаєте анонімус. Автор статті відповість: тим, що воно як жодне інше не демонструє всі найяскравіші риси ФГМ як об'єкта культу, так і його прихильників (скажімо так: який пасічник, такі у нього й маленькі українці бджоли).
Поки їхній кумир був президентом, поцієнти відчайдушно всирали форуми та блоги своїми темами й постами, де прославляли кожен його крок і нетерпимо клеймили будь-яку найменшу критику, заїдалися з кожним, хто був не згоден з їхніми дифірамбами. Це часто виливається в такі епічні срачі, що е давали тролям померти з голодухи. Після того, як Пасічник всія України зазнав нищівного фейлу на виборах 2010, прояви хвороби пішли на спад, хоча де-не-де все ще виринають теми типу "Ющенка в президенти на виборах 2015!", нічим, крім політичної некрофілії не примітні та убогі трохи менше, ніж повністю, неначе спроба оживити дохлу жабу розрядами гальванічного струму і теляча радість щоразу, як вона поворушає лапою, отримавши розряд.
Найбільш примітною хворою на ЮГМ є Помаранчева Пантерка aka [Пантерка Патріотка]. Довгий час вона тусувалася на [форумі Оглядача], вдаючи з себе Дон Кіхота, який героїчно та самовіддано б'ється з вітряками:
- ленточки носила, флажками махала, на автопробеги ездила....на шару...потому что если поддерживать кого-то то поддерживать по-настоящему... а вообще мне просто понравилось принимать участие в политжизни страны. Да и През у нас неординарный, на предшественников не похож, более пушистый...он мне даже интересен как личность, мне бы хотелось с ним поболтать о жизни хотя бы 10 минут... так что, я не зомби, просто у кого-то любимая группа на концерты которой люди готовы ехать за любые деньги на край света, у кого-то футбольная команда, за билет на матч которой всё выложить готовы, у меня это "любимый политик"... ничего плохого не вижу в этом я сижу целыми днями в инете и на всех форумах поддерживаю и защищаю его, и мне нравится подобное занятие [1]
Весь час у її постах проскакував християнський мотив самопожертви:
- Поэтому если кому-то хочется меня загрызть - я принесу себя в жертву, но не нужно трогать людей, которые абсолютно не имеют никакого отношения к моей форумной деятельности. [2]
Корисність або некорисність сайтів вона оцінює лише з позицій того, чи зручно на них славити Пасічника. В цьому смислі показовий пост на Твітері, який її розчарував:
- оригинально. правда в контакте или на myspace лучше. там есть группы посвещённые Президенту. А тут интерфейс плохой. [3]
Часом у поцієнтки спостерігались короткі моменти просвітління:
- пришли эти придурки к власти - с самого 2005 года жопа в стране - анархия полная... власти нет, потому что они все одинаковые, и Ющенко оказался ничуть не лучше Кучмы, а хуже - воруют столько же, а страной управлять не умеют [4] пусть Ющенко плачет - я его разлюбила! [5] он ей (Юле) не конкурент. он даже говорящему шкафу не конкурент. он сам виноват, что потерял свой электорат. он даже такую преданную личность как я потерял. потому что он насрал на народ, который ждал от него настоящего улучшения жизни, объединения, а взамен получили вражду и полную жопу в экономике. и пока он жрёт красную икру, а его сынок разъезжает с тёлками на дорогих тачках, я работаю без выходных чтобы заработать 3000 грн... открыть свой мелкий бизнес - нереально сложно и почти убыточно, это с его то обещаниями бля предвыборными! какого хрена я на его защиту в сети должна тратить своё личное время, если он для меня ничего не сделал? я думала, он когда оклимается от своего диоксина, он станет решительнее, а он сделал наоборот - забил на всех. Я за него больше не проголосую [6] выбирать головой надо бы, да видимо лозунг "обирай серцем" все поняли буквально. Я вот и задумалась...кажется я знаю за кого я проголосую "выбирая сердцем" (ну или другими частями тела)... И чёт голове это не совсем нравится... [7] Честно сказать, я и сама вижу, что он ничего не смог сделать, кроме того, чтоб в истории копаться, когда экономика в жопе... я за него больше не проголосую...это издевательство и над ним и над собой [8] я шла по зову сердца...ничего кроме грусти... он человек, и было ясно, что он не сможет стать полубогом, в ранг которого его возводили...на него СЛИШКОМ много надежд положили. маємо що маємо [9] блин, и смешно и грустно... по-моему, он просто плюнул на всё и ничего не делает...просто хочет тихо досидеть свой срок... [10] теперь не будет второго такого политика, которому народ бы настолько слепо доверился - теперь мы учёные [11]
Але потім обнадійливі знаки видужання змінилися на рецидив ЮГМ. І як годиться при рецидиві, хвороба тільки загострилася:
- Теперь я с полной уверенностью готова положить всю себя, просто костьми лечь за то, чтобы Ющенко стал Президентом ещё раз. Это будет тяжело но я просто этого хочу [12] пусть я буду доверчивой дурой, но я верю тем своим знакомым которые с ним общались в реале и видели, что он на самом деле сам любит эту страну и хочет как лучше... [13] идём за ним, потому что чувствуем в нём хорошего человека, патриота страны, духовного лидера нации [14] Жаль у нас много быдла, которое не заслуживает такого лидера [15]
Ось як вона сама пояснює свій подвійний вольт-фас:
- как и все, я в какой-то момент повелась на СМИ. Но я же потом разобралась во всём и поняла что была не права. Я вернулась [16] Да, СМИ это сила. Довелось убедиться. Дело в том что большинство разочарованных людей которые были на Майдане - это мои соратники, формировали они своё отношение к Президенту на базе того, что показывало СМИ, писали газеты и интернет. Так же точно эти же СМИ, эти же газеты и этот же интернет действовал и обратно. Да, мне в 2007 году сложновато пришлось. Все мои друзья, почти все, разочаровались. Все СМИ только и делали что работали на то, чтобы убедить народ в том, какой у него Президент плохой. Ну, если на меня даже на какое-то время это подействовало, обрабатывали хорошо. [17]
згодом, коли її вщент затролили, образилась, грюкнула дверима і перейшла на інші форуми та у блоги, де продовжила своє:
- Иди посмотри Ющенко в глаза, потрись головой об его плечо в знак солидарности и вспомни, как он пытался СДЕЛАТЬ... мне хочется жить у какого-нибудь олигарха в качестве домашнего животного. Пусть он мне приносит миску со жратвой три раза в день, а я буду “жрать, срать и спать”. И кайфовать, когда он меня гладит, не высовываясь за забор его особняка. [18] Нагулялася я по партіях за три роки, на всіх подивилася, з усіма познайомилася... і повернулася назад. Ющенко - мій Президент, і я залишуся із ним до останнього! [19]
Амінь!
