Немезіда

Матеріал з Енциклопедія Драматики
Перейти до: навігація, пошук
Nemesis.jpg

Немезіда – одна з книжок циклу «Єресь Хоруса», події якої відбуваються у вигаданому всесвіті Warhammer 40 000. Написана автором Джеймсом Сваллоу. Цікава тим, що є єдиною книжкою, повністю присвяченою діяльності Імперських асасінів, і тим, що, читаючи її, можна на деякий час відпочити від космодесанту.

Зміст

[ред.] Суть статті

Ця стаття розповідає про сюжет і головних героїв книжки; найбільш цікавою вона буде фанатам Warhammer’у, для яких в першу чергу і пишеться, але може стати корисною і для тих, хто не знає, чого б почитати. В цьому разі ви можете або читати далі або одразу закрити статтю і не гаяти час, якщо вас не цікавить фантастика в цілому або ця конкретно. Оцінки книжки в цій статті теж не буде. Тому, що про смаки не сперечаються, а також тому, що сам факт наявності статті про «Немезиду», а не про якусь іншу книжку з цього ж циклу, вже свідчить на її користь.

[ред.] Сюжет

[ред.] Перша сюжетна лінія

Після зради правої руки Імператора, примарха Хоруса, командуючі арміями і космічними флотами Імперіуму віддали йому ініціативу ведення бойових дій, а самі приготувалися до оборони. В той же час ордени асасінів продовжували спроби знищити голову сепаратистів, але щоразу невдало. Після чергового фейлу було вирішено зібрати загін, який складався би з асасінів різних орденів. Сказано – зроблено, загін почав збиратись, хоча серед захисників Терри і знайшлися незадоволені таким методом ведення війни. Серед них примарх Рогал Дорн, прямий як стовб і настільки ж дерев’яний, який твердо вірив у те, що асасіни – це не мужньо, а віддати ворогу ініціативу – найкраще рішення. Десь в середині книжки він все ж таки зумів вичавити з себе розумну ідею, яка полягала в наступному: «Ми знаємо Хоруса, а якщо його вбити, то хто ж буде замість нього і що він накоїть?» В усіх інших же своїх появах на сцені Дорн відчайдушно тупив і викликав бажання швидше дочитати епізод із ним.

Тим часом асасіни зібрались разом і почули мету завдання. Хорус може висадитись на одну планету під назвою Дагонет. А може і не висадитись. Але варто спробувати перехопити його там. Прибувши на місце, асасіни з’ясували, що планета вже давно перейшла під владу Хоруса, населенню як завжди байдуже, а за Імператора згодна воювати лише купка партизан. Що ж, якщо Хорус не летить на Дагонет, треба дати йому копняка. Загін асасінів знайшов трьох партизан, що вже саме по собі є спойлером, бо один партизан як відомо – то партизан, два партизани – партизанський загін, а три партизани – партизанський загін зі зрадником. Так і вийшло, але зрадницю швиденько пристрелили, витягли з її ліфчика прилад прослуховування і пояснили двом її друзям, що тепер буде Party Hard.

Завоюваши довіру партизан, асасіни розв’язали цілу війну, яка тривала успішно аж до того дня, коли губернатор планети не попередив, що придушувати повстання прибуде космодесант. Повстанці миттєво перетворились на повсранців і запитали, чи не слід вже піти додому? Ватажок асасінів запевнив їх, що ні, і що космодесант теж можна перемагати. От він же убив одного колись. А тут ще кілька тисяч буде, фігня одним словом.

Коли ж нарешті Сини Хоруса прибули на Дагонет, асасіни, одна з яких взагалі поклала на завдання, зробили свій хід. Вони влаштували засідку, зробили постріл, не дочекавшись підтвердження цілі, не помітили протез руки у легіонера, в якого вистрілили. Epic fail. Розлючені смертю капітана своїє роти, Сини Хоруса розтрощили всю планету. Epic fail №2.

[ред.] Друга сюжетна лінія

Паралельно із походженнями імперських асасінів діяв їхній хаоситський колега. Істота його рангу зустрілася в усіх книжках, випущених колись, лише один раз, і недарма. Ця істота була чорним парією – людиною, невразливої до чужой магії, і здатною віддзеркалювати її назад в того, хто її застосував. І віддзеркалювати, значно посиливши. Через присутність в його тілі істоти з Варпу, Спис, той самий чорний парія, перетворювався у щось схоже на демона, змінював за потреби зовнішність, вік і навість стать. Окрім цього, у нього була ще одна властивість – якщо Спис пив пробував чиюсь кров, кров псайкера, він міг убити того псайкера з доволі далекої відстані. Принаймні, він вірив у те, що може вбити Імператора, не спускаючись на поверхню Терри, але при цьому хотів подивитись йому в очі. Втім, йому це не судилося, тому далі і писати нема про що.

На початку книжки Спис валяє дурнів на задрипаній планеті Єста Веракрукс, розважаючись тим, що вбиває різних людей, перевтілюється в них і пробивається до все більш високого соціального становища. Його злочини розслідуються двома типовими копами з будь-якого американського кіно. У них є начальниця, Ката Телемах, коханка голови Адептус Арбітрес, який мітить на пост губернатора планети. Якщо він дорветься до своєї посади, то Ката, розкривши, а насправді просто призначивши винним у злочинах когось із недобитих сектантів, що прославляють Імператора, теж пересадить свої апетитні сідниці на більш тепле місце. Втім, якщо вона просто товсто натякає на те, кого слід призначити винним, головним мудаком в дільниці є жирний негр. Повар-расист зловісно посміхається на цьому моменті.

Поступово підозра падає на одного невдаху, який прибув на Єсту Веракрукс на кораблі торгового картелю, чий голова теж збирається прилетіти на Дагонет. Доки Ката Телемах разом зі своїм коханцем, губернатором та іншими шишками планети, збираються урочисто приймати видатного гостя, у поліції знаходиться нарешті час працювати. З гріхом навпіл два копи проводять розслідування, знаходять ні в чому не повинного невдаху, їм заважає жирний негр... Залишається тільки одне – шукати допомоги у оперативника торгового картелю, якого призначено стежити за справою. А точніше у його супутниці – жінки-псайкера. Дізнавшись про наявність на планеті псайкера, Спис знаходить її і спалює її ж вогнем, після чого вбиває копів, оперативника картеля і приймає його обличчя. Поспілкувавшись наостанок із Катою, яка закриває справу, Спис приєднується до торговго картеля.

Опинившись на кораблі, він починає шукати артефакт, що допоможе йому вбити Імператора, – краплину його крові. Ця краплина знаходиться в торговому патенті – документі, що підтверджує торгівельні права голови картелю. Але від патенту там лише голограмма. Хитрістю Спис дізнається, де знаходиться справжній патент (на Дагонеті), прибуває туди і починає битись із асасінами. Ці бої краще побачити, ну, принаймні прочитати; Спис зазнає поразки, а єдиний виживший асасін сідає в якийсь кораблик і летить тараніти корабель Хоруса.

[ред.] Персонажі

[ред.] Спис

Захоплений на якійсь невідомій планеті, вбивця власних батьків, ця людина була знову захоплена космодесантом під командуванням Ереба. Завдяки знанням варпової магії Ереб якимось чином зміг запхати в тіло парії істоту з самого Варпу, недостатньо розумну, щоб бути демоном, але небезпечну, як якийсь дикий звір. Розумний і винахідливий, Спис тим не менш переоцінює власні сили і недооцінює ворога. Його бажання подивитись в очі Імператору дивне тим, що спочатку йому довелось би пройти крізь мільйони солдат, які в секунду розірвали його на шматки простим своїм числом. В іншому ж він відчуває себе цілковито задоволеним своїм життям. Йому подобається ідея зійтись в бою із сильнішою людиною, і наказ Ереба він виконує не лише через примус. Хоча і боїться останнього, бо по-перше той вже робив йому боляче, а по-друге, Ереб – єдина відома Спису людина, чия душа ще більш темна за його власну. Походження ім’я Спис ніде не розкривається, хоча можна здогадатись, що Списом назвав його Ереб, плануючи кинути свого вихованця в серце Імперіума – проти Імператора.

[ред.] Йозеф Сабрат і Дайг Сеган

Два співробітника поліції (хоча вона називається трохи інакше, але кого це хвилює?), типові копи типового американського кіно. У Сабрата є дружина і син, Сеган, схоже, живе сам, але вірить в Бога-Імператора, хоча це і заборонено. Головну роль в дуеті відіграє Сабрат, а також головну роль в протистоянні Списа і асасінів. Коли Спис когось вбивав і перевтілювався в людину, він отримував всю пам’ять своєї жертви, соціальні навички і таке інше. Але при цьому особистість людини зберігалась, і її треба було дочищати під час медитації. Сеган зірвав чистку особистості Сабрата, завдяки чому той зміг в останню мить перехопити контроль над тілом. Це тривало кілька секунд, але останньому асасіну вистачило.

[ред.] Ерістід Келл та Дженнікер Соалм

Ерістід Келл - голова загону асасінів, призначений на цю посаду за наказом головного охоронця Імператора, Констянтина Вальдора. Своє призначення отримав в пустелі, на яку в далекому майбутному перетворився Атлантичний океан. Шаттл із Вальдором збили, пілот загинула, заляпавши своєю кров’ю всю кабіну і залишивши Вальдора посеред пустелі. Вчасно прибувший на місце падіння, віндікар перестріляв кількох бандитів і отрмиав почесну можливість покомандувати місією. Келл належав до кола Віндікар, кола або ордену асасінів-снайперів. Виключно влучно стріляє, потрапляв голкою патрона-шприця в рану від голки попереднього, керував іншими асасінами, зробив той печальнозвісний постріл, не перконавшись, що в перехресті приціла сам Хорус. Керувати загоном для нього було дуже важко через одну причину. Причину на ім’я Дженнікер Соалм – його рідну сестру, котра змінила ім’я. Вони посварились ще в дитинстві і продовжували сваритись під час місії, успішно ставлячи під загрозу її виконання. Довгий час вони навчались в різних колах – Соалм стала майстром отрути і всіляких різних речовин, асасіном храма Вененум. На Дагонеті Соалм врешті-решт відмовилась від місії, поїхавши в пустелю зі старою віруючою, яка отримала на зберігання патент з кров’ю Імператора. Наздоганяти її Келл вислав ще одну асасінку – Йоту, вирощену в пробірці. Йота – кулєксус, штучна парія, вирощена в пробірці, технології дарували їй ту силу, якою Спис володів від народження, могла вбити його, але поквапилась і згоріла сама. Соалм теж отримала смертельне поранення під час облоги на Списа.

[ред.] Койн, Гарантін і Таріїл

Три останні асасіни загону. Койн – асасін ордену Каллідус, ордена, здатного змінювати зовнішність, вік, стать, довжину рук або ніг. Койн не пам’ятав, до якої статі належав при народженні, на даний момент його це не хвилювало. Любив приймати зовнішність співрозмовника або хоча б його голос, був другим після Келла адекватом в команді. Загинув під час поєдинку зі Списом.

Гарантін – асасін кола Еверсор. Ще дитиною вирізав населення невеличкого астероїда, був захоплений Імперіумом і перетворений на живу машину для вбивства. Зазвичай еверсорів тримають в стані гібернації, але щось пішло не так, і Гарантін прокинувся передчасно. Перебив кілька десятків солдат охорони комплексу, зламавши гвинтівку Келла, нарешті впав і заснув від всаджених в нього куль зі снодійним. Полювання на Хоруса було для Гарантіна найбільш довгим періодом, коли він не спав у своїй бочці. Гарантін заздрив Келлу через вбитого тим космодесантника, але зміг зрівняти рахунок і навіть вирватись вперед. Загинув в бою з Синами Хоруса, ефектно вибухнувши перед смертю, коли речовини, які раніше підтримували його в стані агресії, перетворили його кров на вибухонебезпечну рідину. Таріїл належав до кола Ванус, людей-хакерів, чия зброя – інформація. Зламував коди, відчиняв двері, викрив зрадницю сеерд партизан, мав невеличкий звіринець – мухи-камери, орли-БПЛА, здатні спуститись на ворога і вдарити сталевими кігтями. Запанікував і наскочив на Списа, спочатку кинув у нього спеціальну гранату, а потім заворожено дивився, як той виє від болю. Не міг вирішити, тікати чи добивати Списа, але дуже довго думав.

[ред.] Лія Бейя, Террік Грол, Оло Пасрі

Трійця партизан з Дагонету. Колишня канцелярська планктонина Бейя, яка одягла уніформу тільки після повстання, колишня військова Оло і взагалі незрозуміло хто на ім’я Грол. Грол був лідером групи, він твердо вирішив воювати за Імператора, вчиняти диверсії, але тільки так, щоб ніхто не знав і щоб об’єкти були найважливішими. Над питанням, хто його пустить, наприклад, в губернаторський палац, особливо не замислювався. З кожним днем партизан ставало все менше, Оло Пасрі почала домовлятись із новою планетарною владою про здачу залишків повстання. Все висіло на волосині, аж доки веселу трійку не зустріли асасіни. Оло отримала свою кулю, Грол і Бейя – допомогу в боротьбі проти солдат планетарної оборони, а асасіни – відданих бійців, які роздмухували війну і допомогли подіям відбутись так, як вони відбулися.

[ред.] Додаткові посилання

Особисті інструменти