Конан

Матеріал з Енциклопедія Драматики
Перейти до: навігація, пошук
Konan-varvar.jpg

Конан – вигаданий варвар з Кіммерії, козак, пірат, найманець і взагалі приємна людина, персонаж книжок, коміксів, комп’ютерних ігор та кінофільмів. Вперше з’явився на сторінках книжок Роберта Говарда і продовжив своє літературне існування після його смерті в десятках книжок різних авторів.

Зміст

[ред.] Біографія

Народився Говардівський Конан на полі бою, брав участь у битвах звідтоді, коли зміг тримати меч у руці, вже в 14 років разом із атакуючим військом захопив якусь фортецю, а у 18 років потрапив у полон. Звільнившись з полону, почав мандрувати світом, ненадовго заїхав у рідну Кіммерію. А потім став козачим гетьманом.

On the broad steppes between the Sea of Vilayet and the borders of the easternmost Hyborian kingdoms, a new race had sprung up in the past half-century, formed originally of fleeing criminals, broken men, escaped slaves, and deserting soldiers. They were men of many crimes and countries, some born on the steppes, some fleeing from the kingdoms in the west. They were called kozak, which means wastrel.

... «Who are you?» «I am a Conan, hetman among the kozaks»

Потім він встиг побути піратом, найманцем, ватажком кочівників, узурпатором трону і королем. Правив довго і мудро, принаймні дожив до похилих років, незважаючи на змови і спроби заколоту.

[ред.] Розкриття персонажа

Говардівський Конан був високим, кремезним чоловіком з довгим чорним волоссям і синіми очима. Окрім цього, він був гнучким, струнким і привабливим для жінок. Варвар умів використувавти майже будь-яку зброю, хоча переважно користувався топором або мечем. Його одяг залежав від особливостей регіону, в якому він перебував, обладунки також. На додачу Говард дав своєму герою таланти лідера і воєначальника. Хоча і позбавив його таланту користуватися наслідками своїх перемог. А також амбіцій – Конан без особливих проблем міг підкорятись іншим людям, хоча і міг піти від них, коли йому набридне. Любив спиртне і жінок, через що іноді потрапляв у халепу. Незважаючи на варваське походження Конан знає майже всі мови країн, де побував, уміє читати, складати географічні мапи.

Втім і погані риси у нього теж були. Конан не мав нічого проти злочинних шляхів збагачення, вищезгаданого пияцтва. Іноді вихвалявся власною жорстокістю, був мстивим і мало думав, чи відповідають засоби цілі. Був також і расистом, тримаючи на першому місці хайборіців (жителів континенту), а на другому – інші держави і племена.

Говард розписав життя Конана від народження і до самої смерті, тому і не дивно, що варвар змінювався із часом. Він поміняв уподобання в області релігії, ставлення до світу, до простих людей. Захоплене ним королівство спочатку зігрівало його ВВВ, а потім стало для нього рідним. Конан зменшував податки, турбувався про підлеглих і взагалі правив мудро і справедливо™.

[ред.] Не-Говардівський Конан

Після смерті Говарда шляхом самогубства тему Конана підхопили десятки різних письменників. Не дивно, що у них з’явились десятки різних варварів, які лише через якесь недорозуміння носять одне і те ж ім’я. Не-Говадівський Конан то ставав безжалісним вбивцею, то філософом, який спочтаку забивав кількох ворогів, а потім думав про те, що насильство – це погано. Він міг бути вором і піратом, водночас роблячи вчинки, більш притаманними якомусь паадину. Міг бути надсильною людиною, а міг – незграбою, таким собі містером Біном з перекачаними м’язами. Єдине, що залишилось від творчості Говарда – любов до горілки і жінок.

Зазнав змін і одяг Конана. Ще в книжках Говарда ілюстрації зображали його напівголим, хоча в самих книжках він не бачив жодного сенсу оголятись. Цей момент перекочував у твори інших письменників. Обладунки кудись зникли або просто уявляли собою наплечники чи сталевий пояс. А іноді залишались тільки міхові труси, бо жіночій аудиторії це якось більш цікаво, ніж детальний опис чергової кольчуги. А чоловіча аудиторія все одно задовольниться, читаючи про якусь його подружку, одягнену у бронеліфчик.

Пригоди ж його нічим особливим не виділялись серед пригод тисяч інших героїв книжок у жанрі фентезі. Якщо ви читали хоча б 5-6 фентезі книжок або грали хоча б у 2-3 RPG, то і самі можете приблизно уявити собі сюжет якоїсь книжки.

[ред.] Екранізація

Як і 99% екранізацій, фільми про Конана було знято лише за мотивами оригінальної літературної серії. В першому ж фільмі, з перших же хвилин починаються відмінності. Плем’я Конана знищили війська якогось негра, Тулсодуми, самого Конана захопили в полон, де він дуже довго працював і став дебелим чоловіком. Потім його було продано в гладіатори, він перебив усіх суперників, за що вдячні господарі відправили його в Кхитай. Навчившись там бойовим мистецтвам, він повертається в Хайборію і вирішує помститися нігеру. Нігера в його вежі не було, але була майбутня подружка Конана, Валерія, з якою і ще парою супутників він відправився у шинок. Там його найняли шукати принцесу, яку вкрав злий Тулсодум. Він знайшов принцесу, втративши подружку, помстився Нігеру і потрапив у другий фільм.

В другому фільмі він потрапляє на службу королеви Тараміс, якій начхати на те, що він парою хвилин раніше перебив майже дсяток її солдат. Йому дають незайману принцесу і відсилають мандрувати за артефактом. Принцесу краде злий чаклун, Конан дає йому прочухана, забирає принцесу, знаходить артефакт. Завдяки артефакту прокидається злий бог, Конан його вбиває і потрапляє у ще один фільм.

Третій фільм був знятий не про нього, хоча на хвилі популярності Конана його туди теж встромили, обізвавши Калідором. Шварцнегер, який тоді щойно отримав славу за два перших фільми, був усіма глядачами названий Конаном, який просто приховує своє ім’я. Власне, якщо перші два фільми називались «Конан варвар» і «Конан руйнівник», то цей фільм був названий на честь іншого говардівського персонажа «Руда Соня». Та тільки глядачі, які про книжки нічого особливо і не знали, вирішили, що це така альтернативна Валерія. Основні події почались з того, що озброєні жриці зібрались в храмі, щоб знищити артефакт, яким Бог колись створив світ, а тепер цей артефакт почав його руйнувати. Конан або Калідор мав би їх захищати, але він швендяв невідомо де, і зла королева-чаклунка привела армію, щоб забрати артефакт. Жриць швиденько перерізали, артефакт забрали, і тепер Конан... Або Калідор? Втім, кого це хвилює... І сестра однієї зі жриць мали знищити артефакт.

В прокаті фільм провалився, глядачі не дуже зрозуміли, що взагалі відбувається на екрані, а інтернету, щоб дізнатись детальніше, у них ще не було. Єдиним приємним моментом фільму залишились численні панцушоти, трохи в храмі зі жрицями і ще безліч – з головною героїнею. Більше фільми про Конана знімати не стали, бо Шварцнегер відмовився від подальшої участі в них, а актор, якому запропонували роль, «не захотів брати чужу».

Та ніколи не кажи «ніколи». У 2011-му році вийшов ще один фільм «Конан завойовник». Книжки Говарда вже майже нікого не хвилювали, міста, моря і держави отримали неіснуючі назви. Втім, це помітили хіба що ті, хто читав Говарда, а таких не дуже і багато. Фільм вийшов типовим фентезі-фільмом, єдине, що виділило його серед інших – це колись відомий Конан-варвар, образ якого вирішили проексплуатувати ще один раз, а продовження не знімати. Бо сучасні глядачі вже настільки звикли до кіноштампів, що можуть передбачити будь-який сюжет, і навряд чи новий фільм буде успішним в прокаті.

[ред.] Галерея

Отримано з /%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD
Особисті інструменти