Євреї
Отже, Євреї - вони ж жиди, вони ж (десь навкруги Києва) - маланці.
Древній, як лайно мамонта, веселий і працьовитий народ; кажуть, із семітів.
Зміст |
[ред.] Євреї і лулзи
[ред.] Ной
Можна, звичайно, починати з Ноя. Але тут ми пишемо про євреїв. А всі лулзи Ноя звелися до того, що від нього та його не такої вже багаточисельної родини (інакше просто б не повлазили до ковчегу? А туди ще слід було вткнути кожной тварі по парі! Біолог-кум нервово палить у кутку) - пішли УСІ! народи. І біла, ніби то, раса (від Яфета), і самі євреї (від Сима), і нігери (від Хама, що чи то трахнув татка, чи мав лютий намір це зробити, за що його потомки навічно віддавалися у рабство першим двом великим гілкам народів).
Отже, далі виключно про євреїв
[ред.] Мойсей
Одним із перших ловців лулзів серед євреїв був Мойсей.
Матір Мойсея, щоби не зарубали його фараонові жовнєжи (а фараон тоді саме ловив лулзи з євреїв, наказавши зарізати усіх їх немовлят віком до року), в очеретяній корзині пустила дитя пливати Нілом.
Донька фараона виловила кошика, і виховала хлопчика, як рідну дитину. Вдячний і добрий юнак Мойсей підбив своїх земляків, і вчинили вони - ні, не Галицьку змову - а серйозну серію лулзів.
Призиваючи на поміч власного Бога, Мойсей і братва ловили ніштяки, коли почергово то вода в річці Ніл змінилася на кров, то жаби падали рясним дощем з неба, то сарана пожерла все в Єгипті, і почався голодомор.
І все б нічого - не піддався би фараон на заклики Мойсеєві "Відпусти народ мій", і довго б євреїв чморили у страшному понурому єгипецькому рабстві, але сутінковий геній Мойсея не спав. Помолившись люто до Бога (свідки Єгові - не плутати зі свідками СРСР - кажуть, що до Єгови), вчинено було так: кожен єврей намастив одвірки дверей своїх кров'ю жертовних тварин, після чого ангели з вогняним мечем провели зачистку територій, і - де не було крові на дверях - повипиляли усіх первістків чоловічої статі. Лулз полягав у тому, що первісток вважався по-батькові. Тому у деяких домах загинали двоє чи навіть більше хлопчиків, а чоловік дізнавався що його кохана дружіна мала звичку скакати у гречку із молодим сусідом.
Фараон довго срав цеглою, що її ліпили у неміряних кількостях єврейські раби, але - фейл - аргумент вагомий, треба відпускати.
І посьогодні євреї святкують з цього приводу - перед Пасхою, по-їхньому Пєйсах, напередодні є свято опрісноків, отоді саме, коли кушають мацу - на честь звільнення великого єврейського духу від єгипецької "закваски" - чого та маца пісна й суха.
Та лулзи від Мойсея™ © лишень починалися...
Ну, спочатку піймали ніштяків, коли Червоне море розступилося перед єврейською шарою, і - звісно - трохи потопило фараонове військо (а нєхуй!)
Але свобода - то є файно! Але щось і жерти треба. Отут все й почалося. Хто не в'їжджає - спробуйте провести добу в пустелі десь у Палестині. Так от, щоб вибороти у євреях дух раба - чим цей народ цікавий для українців - Мойсей не лише 40 (сорок) років водив їх пустелею (яку, дивлячись на мапу, можна пішки перейти за 1,5 місяці). Поміж іншим євреї навчилися воювати, і замочили - так, між іншим, Бог їм сказав - сім "народів моря". Себто, говорячи нинішньою мовою, здійснили геноцид. Провели такий-собі маленький єврейський холокост - я-я! - проти цих народів. Ю.М.Канигін стверджує, що цей перший холокост надихнув через чотири тисячоліття Гітлера на здійснення подібних лулзів уже по відношенню до самих євреїв, бо серед отих "народів моря" були - хто, аноне? - правильно, пра-пращури германців. Але, cеред тлумачів давніх юдейськів текстів поширена думка, що германці не мають стосунку до народів моря, бо "народи моря" це не арійці, а нащадки тодішніх північноафриканськіх народів, що що поклонялися Дагону, приносячи йому у жертву діточок, і мешкали на сучасних грецьких островах, інколи набігаючи на територію сучасних Ізраїлю та Лівану. Втім, в жидівській історії пращури сучасних германців вже відзначилися участю в руїні першого юдейського храму Вавілоном (арійці, хулє) та під час руїни другого юдейського храму і приборкання повстання Бар-Кохви Pимoм (найманці з поміж готичних північних варварів).
[ред.] Ісус
Ісус, за твердженням канонічним і ісконним - чистокровний єврей (пиздять, Ісса був козак, тільки чуба не носив, щоб не палитися). Але той же Ю.М.Канигін стверджує, що Галілея - відкіля батьки Ісуса - то провінція лише адміністративно юдейська, а галілеяни - це щось зрідні з галичанами -пам'ятаємо: Галицька змова, так? (відсіля ж корінь "гали", зображення Ісуса на стародавніх Київських іконах синьооким, світловолосим і з прямим рівним носом). [3]
Про Ісуса Біблія розповідає спочатку до його 10-12 річного віку (проста пролетарська сім'я, син теслі), а потім він з'являється вже абсолютно зрілим чоловіком. І тут починається...
До речі, а де ж перебував Ісус усі ці мало не п'ятнадцять років?? Британські вчені твердять, що увесь цей час Ісус навчався. Були тоді різні монастирі - секти, ну, щось подібне до шкіл Джидаїв - отам його і навчили чудити всі ніштяки. Плюс гени - Син Божий же!
Місцеві люто раділи, коли Ісус зціляв намічних, оживив мертвого Лазаря (ні, аноне, не Кагановича! Каганович то вже інший Лазар), ходив по водам, аки по-суху, двоїнив хавку, перетворював воду на шмурдяк запашний. Оскільки Мєндєлєєв тоді ще не розвів у правильних пропорціях горілку, а сало євреї не їдять - Тора не дозволяє, бо не кошерно є! - всі просто серли радісними цеглинами, слали під ноги пальмове віття, а Марія Магдалина - так взагалі мила ноги сабжу власним волоссям.
Чимало лулзів доставив візит Ісуса до Єрусалимського храму, коли він за допомогою батога і Слова Божого випиздив відтіля усіх міняйлів і лихварів, щоби не паскудили "Дім Батька Мого".
Правда, ті ж євреї, що ламали пальми на честь Ісуса - ті ж і здали його - суки - римському прокуратору. І тут уже не до лулзів. Якась хитра джидайська зоборона не дозволила Ісусу застосувати джидайський фумігатор проти ганебних римлян. А коли тобі пробивають руки і ноги цвяхами до дерева - це вже Драма з великої літери. Нам всім щиро жаль розіп'ятого Христа, і ця зрада на довгі сторіччя послужила майбутнім християнам приводом для перманентного випиздюхування євреїв та привласнювання їхнього майна "к вящей славє гасподнєй".
[ред.] На землях пра-України
На теренах нашої землі євреї ловили лулзи ще з часів Хозарського Каганату. Це вже, правда, були не ті євреї-сафарди, що торгували обличчям, коли Ісус соучєніки ходив пішки водами Йордану і притоків. Нашв сусіди хозари - вони змішалися з іншим "коліном" євреїв - із ашкеназами. І потомки "наших" євреїв - то всі від них.
Так от, були би нам - українцям - сьогодні лулзи, якби тоді - у Х столітті - Київ став столицею Хазарського Каганату. А маза така пробивалась конкретно. Довелося Віщому Олегу "отмстіть нєразумним хозарам", розбебехать грьобаний каганат, і перейменувати річку Ітіль на Волгу - а хай не лізуть!
Оскільки євреї всю дорогу відмовлялися їсти сало, сапати бурякову ниву, вирощувати картоплі, а увесь цей час (ті, хто не шив костюми, звичайно) намагалися поставити на дорозі чесного козака свого голімого шинка, де споїти того козака (а він же. бля!, так не хтів!!!) горілкою, не залишивши ні копійки в кишені - євреїв часто й густо пиздили.
Ця народна забава звалася "єврейськими погромами", і успішно практикувалася скрізь, де жили євреї після розвальохування єрусалимського храму і розсіюванням їх поміж народами. Оті "поміж народи" їх регулярно і пиздили.
При цьому не можна сказати, що єврейські погроми чинили виключно українці - успішно цим займалася московська, польська шляхта, те ж саме можна читати у народів Західної Європи.
З нашого боку приклали руку до євреїв всі, хто міг, не очікуючи довго після Олега, ще й за часів Козаччини.
Ось що написано лишень про євреїв лише одного міста України Луцька
У 1495 р. євреї Луцька, як і євреї усієї Литви, були вигнані, але в 1504 р. община була відновлена. З-за тяжкого економічного стану євреїв Луцька великокняжа влада була вимушена неодноразово робити їм послаблення в сплаті податків. У 1507 р. євреї Луцька отримали від короля Сигизмунда I привілей, що забезпечував їх права. У 1556 р. великий князь Сигизмунд II, побоюючись, що із-за економічних труднощів євреї взагалі покинуть Луцьк, зрівняв їх в правах з християнським населенням. Близько 1569 р. євреї Луцька за несплату податей, покладених на общину, були поміщені у в'язницю; синагога і їх будинки були опечатані.
Багато євреїв і караїмів Луцька загинули під час повстання Б Хмельницького, їх будинки і майно були розграбовані. Але община Луцька скоро відновила свій добробут. Вона була однією з чотирьох "головних волинських громад" посилала своїх делегатів на Волинський ва'ад (обласна рада єврейських громад) і Ва'ад чотирьох земель. Луцьк був центром равинської ученості і мав численні иешиви. Серед його рабинів 17-18 вв. відомі Моше бен Ієхуда ха-Кохен, Я. Шор, І. Гальперін, Е. Гецель (помер в 1715 р.).
Положення євреїв Луцька різко погіршало в другій половині 18 ст. Вони були жертвами кривавого наклепу в 1764 р. (рабин Ієхуда Зєєв бен Товія загинув мученицькою смертю) і погромів гайдамак (1768). Після видання закону про заборону євреям проживати в 50-верстовій смузі уздовж межі, в яку був довільно включений Луцьк, община міста жила під постійною загрозою вигнання (з 1844 р. до відміни пограничної смуги в 1862 р.). [4]
[ред.] Новітні часи
[ред.] Більшовики
Більшовики - ці, більш як на 95 відсотків були з євреїв. Ленін, Троцький, Зінов'єв, Камєнєв, риков - ну, всі, бля! Але якщо вважати жидом будь-кого, в кого хоча б один прадід офіційно є жидом (най вихрещеним) як в Ілліча, або дружина є жідівкою як в Луначарського та ще й додати нащадків українок шо пиряли у гречку з/були згвалтовані жидами то 95% громадян України сьогодні є жидами. "Типово українські" прізвища, що походять з гебрайської мови, напр. Бахур(парубок) або Цемах(рослина) натякують.
Основними лулзами тих часів були удари кувалдами по головах офіцерів з боку нижніх чинів, боротьба з "гідрою контрреволюції", коли взимку роздягненим до кальсонів офіцерам спочатку відтинали все, що стирчить, або запрягали їх у сани, і каталися "на тройках", а потім, пов'язавши колючим і не дуже дротом групами до 10 чоловік, з веселими співами топили "гідру" в ополонці.
Славно веселилися юні дівчатка і молоді дами, їх увязнені часто боялися більше, аніж слідчих-чоловіків. (Можете полуркать в інтернетах на Землячка - Роза́лия Само́йловна Земля́чка (урождённая Залкинд, по мужу Самойлова; 20 марта (1 апреля) 1876, Киев — 21 января 1947, Москва) [5] - дізнаєтеся багато чого для себе нового з ґалузі БДСМ)
Комуністи винищили добрячий шмат кращих українських селянських родин. Отакі справи, аноне.
- Стрімкий будьонівський бекіцер!
- Гевулт! Вейз мір! Азохен вей!
- Тремтить денікінський офіцер -
- В атаку красний йде єврей!
- Луна: «Дісонем авцелухес!»
- Вперед! Весь циміс в боротьбі!
- Авек, буржуй! У жирний тухес
- А їдиш штик вженем тобі!
- Повстань, хламейзер! В руки штуцер!
- Б`є боренбойм, сурмить сурма,
- Це наш останній комішуцер -
- Шляху цурік у нас нема!
- Моторний козак Шльома Коган
- Вганяє кулі у наган:
- «В нас буде нахес, як ні в кого!
- Хто шлепер був, той стане пан!»
- Хоч буде грізний комішуцер
- І цайт уже коней сідлать
- Він має пісень революцен,
- Він зара буде їх співать!
- Хвацький рубака Ізя-вихрест,
- Натхнений русскою тоской
- Йому підспівує вихристо:
- «Кто бил ізгой, тот будєт гой!»
- п р и с п і в :
- Шолем, шолем, Гуляйполем
- Козаки йдуть... [6]
[ред.] Гітлер
Гітлер (Адольф Алоїзович Шикльгрубер) чомусь люто не полюбляв євреїв. Хоча, за свідоцтвами британських вчених, у його власних жилах тех текла єврейська кров[1]. Його інтенданти спочатку придбали у совєтів, а потім наладили успішне власне виробництво чудової вундервафлі з епічною назвою Ґазенваґен. Пасажири пепелаца навіть не здогадувалися, що автором настільки чудової машини був їх одноплемінник, і звали його Бергом Ісаєм Давидовичем. Хоча, ТІ пасажири вже все-рівно ніколи нікому нічого не скажуть.
Шибениці, крематорії, концтабори - усіх лулзів холокосту в одній статті й не перерахуєш. Та, воно й не треба.
Адепти теорії змови заявляють, що там геноцидом жидів і не пахло, а деякі їхні заяви взагалі виходять за межі здорового глузду[2]. Але піпл хаває.
[ред.] Після війни
Після війни євреї - хто залишився цілий після неілюзорних топок холокосту - покумекали собі так. Живе єврейський народ 5 000 років на світі, а жити хочеться. І вирішили будувати вільну і незалежну державу.
[ред.] Ізраїль
Совєти, вроді, і не проти були. Спочатку. Але потім сталося якось хитрожопо, що євреї із Сталіним конкретно посралися (чи то в Біробіджан не хтіли їхати на ПМЖ, чи ще яка мулька? Того ми не знаємо). Насправді Сталін підтримував не Ізраїль, а ізраїльску комуністичну партію, яка не змогла прийти до влади. Не в останню чергу через розстріл Совєтами чеськіх коміністів, серед яких було багато євреїв. Але масть лягла так, що стали ЮЕсЕй підтримувати Ізраїль, а совєти - арабів, яких євреї мусили випиздити, бо треба було десь той Ізраїль будувати.
Коротше, араби бездарно епічно просрали.
І тепер кожен ісконний канонічний кошерний расовий єврей - нє, шоб будувати "Нашу цель - комунізм!!" - спав і бачив, як би то йому здриснути до Ізраїлю.
З баянів тих часів
Їде єврейська родина. Радянська таможня. Дві години догляд. Доходить черга до клітки з попугаєм.
- - Папугу як писати в документах - живою вагою, чи тушкою?
- Папуга не витримує, підривається:
- - Да хоч живою вагою, хоч тушкою - аби бігом відсіля до йобаної матері!!
[ред.] Україна
Мабуть, на знак шаленої подяки за щасливе совкове дитинство, сьогоднішні євреї Ізраїлю на 20-му році незалежності України ввели безвізовий режим.
- - А в чому лулзи? - спитаєте Ви???
- А лулзи в тому, що рішення на "впускать-нє впускать" приймає ізраїльський прикордонник.
Ситуація: заплатила огрядна українська дама 100 баксів за квитка, сіла "в Баріспалє, сідєть в самальотє, і думать а пілотє...", прилетіла до Ізраїлю, а їй - Аріведерчі, бамбіно! Пика Ваша не кошерна, Ви нам не підходите.
[ред.] У творчості
[ред.] У цій Вікі ще
[ред.] Примітки
| ||||||||||||||||||||||||||||
