Друга світова війна
|
Не плутати з ВВВ.
Друга світова війна - високобютжетна постановка трупи "Третій Рейх і Ко", яка з тріском провалилася на сценах Європи, Азії та Африки. Попри те, що членами трупи були відомі і багаті колекціонери, художники, чуйні та вірні сім'янини, а роль масовки виконували прекрасні треновані блондини з блакитними очима, постановку, що не витримала критики авторитетних метрів, вимушені були припинити. Відомий талановитий художник, а в результаті режисер та сценарист постановки А. Гітлер, не витримавши морального удару, покінчив життя самогубством. Подібна доля спіткала і його колег, які були розчаровані таким ставленням світової громадськості до своєї творчості.
Зміст |
[ред.] Написання сценарію
Як вже зазначено вище, сценаристом, а потім і режисером-постановщиком Другої Світової Війни є Адольф Гітлер - людина надзвичайного таланту та мистецького чуття. Пан почав писати сценарій на кільканадцять років раніше, ніж вперше зміг його реалізувати. Попри те, що в перших періодах довелося переробляти назву, сценарій відомий усьому світові під назвою "Моя боротьба".
[ред.] Привід до реалізації
Адольф Гітлер, як невимовно ексцентрична і обдарована мистецька фігура, дуже страждав через недосконалість навколишнього світу та несправедливості, що в ньому коїлись. Чергового удару і без того слабкому психологічному стану Фюрера завдали успіхи мазанини Черчиля, які на відміну від картин самого Фюрера, попри бездарність виконання надавали британському лідеру авторитету серед підлеглих.
[ред.] Шедеври Фюрера та мазанина Черчиля
[ред.] Причини невдачі
Головна причина катастрофи задуму полягає у масовому використанні заїжджених і набридлих своєю невиразністю художніх засобів. Абсолютно не витримують професійної критики естетично-недоцільні вбивства мільйонів людей. В той же час, не виявлено жодних новаторських мистецьких прийомів: вражає своєю дорядністю естетична невиразність облоги Ленінграду, а масові спалення євреїв взагалі є повним несмаком і свідчать про творчий занепад організаторів процесу та бездарність його виконавців. В наслідок вищевикладеного, перша ж постановка була сильно розкритикована мистецьким світом, як не лише безталанна, а і така, що застаріла і не відповідає вимогам часу.
[ред.] Колеги
[ред.] Японія
У Східній Азії гастролювала дружня великому художнику трупа "Японська імперія". Вистави тривали 14 років зі змінним успіхом. Першими глядачами були китайці (переглянуло від 35 до 50 мега чоловічків), а з 1941 - весь світ. Особливе захоплення у світової аудиторії викликали своєю грою камікадзе. На привелике горе анімешників вундервафель для спецефектів не вистачило і аншлаг так і не відбувся, фейл.
[ред.] Італія
В Італії головним режисером був Беніто Мусоліні. Сценарій він почав писати ще в 20-х роках. Перші вистави були проведені в Ефіопії і більше нагадували лохотрон, але як для провінції то досягли певного успіху. А от в Європі пролетіли як бітард на першому побаченні. В кінцевому результаті програли конкурентам-гастролерам на власній території, фейл.
[ред.] Конкуренти
[ред.] Америка
Після найбільшого економічного щурякісу Америка повільно, під пильним керівництвом Рузвельта, відбудовувалась (саджала буряк, шила джинси) і про клейку танчиків зовсім не думала. А дарма... РАПТОВО кавайні ніпонці набігли на Перл Харбор і провели дуже успішну виставу з повним екстремінантусом глядачів. Але потім хоробрі демократи згадали про свої фабрики, заводи і наштампували нові кораблики і за допомогою високоякісних спецефектів повністю витіснили конкурентів зі сцени. Результат: США та Срисрисрир стали мега театрами. Епік він.
[ред.] СРСР
У той же час в СРСР, навіть без воєн був поширений особливий жанр вистав - "для своїх", куди не допускали зазвичай ані глядачів ані критиків. А якщо допускали, то за легендами не більше трьох. Акторами переважно виступали українці, жиди, мешканці радянського сходу, і інші немоскалі. Москалі-техпрацівники брали участь лише у випадках конфлікту з режисерськими ідеями щодо постановок. Наймасовішою з даних прийнято вважати українську постановку 32-33 років, яку за різними оцінками переглянуло до 11 мільйонів чоловік. Взагалі можна сказати, широкі маси населення про проведення даних вистав могли швидше здогадатися з наслідків, аніж взнати.
З приходом новомодних тенденцій Заходу, СРСР активно став готуватися до майбутньої неминучої постановки. На перших її етапах варто відмітити чудове виконання Й. Сталіном та генієм А. Гітлером у дуеті пісні "Польщі більше не існує". Потім дует розпався через бажання Гітлера розпочати сольну кар'єру, а Й. Сталін знайшов себе у тріо "Об'єднані нації", яке з великим успіхом дебютувало на багатьох сценах і врешті решт отримало світове визнання.
Після розпаду тріо, СРСР спільно з трупами країнам східної Європи, Пн. Кореєї, Куби та деяких інших готував нову грандіозну постановку. Але прем'єра так і не відбулась через недофінансування та розпад трупи.