Ірена Карпа

Матеріал з Енциклопедія Драматики
Перейти до: навігація, пошук

Карпа Ірена Ігорівна ( нар.8 грудня 1980, Черкаси - † Ще не вмееерла…) – українська письменниця,співачка, журналістка, тєлєвєдущая, недо-політик, пере-письменниця і просто ТРОЛЬ від Бога. Наріжний камінь українського інтелектуального і не дуже тролінгу, на рівні з такими метрами естради , як Лесь Подерев'янський. Яскравий представник української сучасної літератури. Загалом сабж доставляє тим, що продукує море лулзлів на квадратний сантиметр офісного паперу форматом А4. Не зле звучить також музичка гурту Qarpa, де Ірена є солісткою.

Наочне порівняння сабжу з "Великим і могутнім" Мерліном...

[ред.] Біографія

Народжена у Черкасах, дезертирувала у ранньому дитинстві до Франківська. Згодом переїхала до Яремче де і провела свої «бурхливі» дитячі роки, які в деталях описала у книзі «Добло і зло». Там вчилась малюванню і «другім іскусствам» у школі мистецтв. У 1998 – вступила до університету на відділення французької філології. З 2005 - 2008 – працювала телеведучою, але полишила цю поїботину і вирішила зайняти свою тушку у більш цікавій справі, а точніше – еротичних фотосесіях для таких журналів, як: «Playboy», «Penthouse», «FHM». 17 травня 2008 року одружилась з київським журналістом і недо-письменником Антоном Фрідляндом, але 2009 року їй надоїв той мудак, тому розлучення довго не терпіло, а прийшло дрібним піздєцом із РАГСу. Того ж 2009 року одружилась з вповні собі терпимим мужичком, американським фінансистом Норманом Полом Гасеном , що викликало бурхливий «рух гівна» у бомонду і єліти. Влітку 2010 народила від «бугалтєра» дівчинку , яку назвали тибетським ім’ям Корена – Джіа, чим нарекли бідну дитину на знущання у школі та на районі. Згодом вона народила і другу дівчинку. З 6 жовтня 2012 р. веде програму «Наші в Раші» на Новому Каналі, і з кожним разом не пропускає можливість позбиткуватись над «звьоздами», цим якби натякає ,що в сраці вона має все те московське небыдло. 20 грудня 2012 року виступила разом з гуртом Qarpa на розігріві у Мерліна Менсона, чим потішила всіх сатаністів нашої Вкраїни.

[ред.] Творчість

Achtung! Суворе вікове обмеження! Творіння Ірени Ігорівни не бажано читати дітям до 21-го року (якщо звичайно ви не хочете, щоб ваша дитина матюкалась, як швець), вагітним жінкам, психічно нездоровим людям і ,загалом, широкій масі народу. Кожна її книжечка – це лулз на лулзі, з маленькими вкрапленнями в глибинної філософії, а подекуди і дійсно серйозними моментами, що потребують ретельного «жування».

[ред.] Рецензії на деякі творєнія

«Добло і зло» Книга «Добло і зло» починається словами:«Нашу школу було збудовано на старому польському цвинтарі…» - явно оптимістичний погляд на життя. Сама книжечка – паперовий антидепресант, може ввести у коматозний стан від розриву легень активним сміхом. Раджу прочитати всім, хто перебуває на стадії «сумовите лайно», а також в цілях профілактики цього синдрому.
«Господи, яка хуйня. Але якщо навіть ТАКЕ показують по телевізору, то у мене в цьому житті є трохи шансів…» «Спиздженій жирафі шийні хребці не рахують…» «Життя собі просто йде, але інколи воно просто йде нахуй…» «When one does not have what one loves One must love what one has, що по нашому значить «не вийобуйся»...» «Мої гіркі сльози текли мені аж по сраці…» «Фройд би плакав» Файна книжка у всіх поглядах, але треба трішки помізкувати над змістом. Слоупокам читати не раджу.

«Обрані люди, люди з хорошою кармою, неодмінно перетинаються…»
«Сни Ієрихона» Читати не раджу, бо ти, мій молодий читачу і так не поймеш глибинної ідеї автора.
«50 Хвилин трави» Романтика з гірчинкою. Тупі піськи! Не читайте, не сподобається! P/S. Всім хто не включає себе до одного з підвидів ТП, або ТХ раджу почитати.
«Всі підараси, лише я білочка…» «Люди, люди… Ви такі смішнючі…»

Особисті інструменти