Хохол-малорос
|
| « | Вони як бездомні собаки: хто дає їсти, до того і біжать | » |
| — — Це повідомлення написав, але не підписався Проходивповз. | ||
Хохол (aka Малороссіянін) — український космополіт хитра проста добра православна просвітлена людина, самобутній житель України, свідомість якого настільки отруєна москальською пропагандою, що заважає йому пишатися своїм походженням та викликає відчуття меншовартості, який чхати хотів на своє походження, бо йому похуй добре.
Хохол-малорос - свиносій-гречкопас, підла і жадібна істота, салоїд, гнійник на тілі України.
Один з підвидів також відомий як Украінєц (орфографія збережена). Це представник переважно східних унтерменшів. Як правило довбойоб, хоч трапляються й винятки. Украінскій синдром спостерігається у нікчем і дебілів.
Хохлів-малоросів часто помилково називають українцями хоча вони є абсолютним антиподом українця.
Головний девіз: "Моя хата скраю".
Зміст |
[ред.] Походження
Є підстави вважати, що хохли, як сама хитрожопа етнокультурна спільнота з'явились невідомо коли і невідомо де, але про їх присутність на Обраній Землі існують згадки з часів Дарія Перського (500-400 рр. до н.е.). В ті часи вони називали себе скіфами і коли цар Дарій вирішив піти на них війною, їм стало настільки похуй, вони були настільки мудрі і миролюбиві, що просто відмовилися з ним воювати, сіли на коней і запропонували пограти Дарію у квача (роль квача звісно отримав Дарій), але Дарій не справився з завданням і змушений був уїхати додому, в Іран.
З I ст.н.е. хохли скіфи вперше дізналися про християнство від апостола Андрія. Вони настільки ним зацікавилися, що назвали це вчення по своєму і сіли його вивчати. Вони належно оцінили переваги вчення, усвідомивши, що воно несе profit і лузли (спасіння, щастя, радість і сміх) а в майбутньому може забезпечити стратегічну перевагу на всій планеті без великих зусиль. Так з'явилися перші хохли, такі як зараз відомі всьому світу або "славяни" (славні на весь світ) які почали свою легендарну ходу по планеті і непомітну боротьбу проти сил зла.
В світі ще довго не хотіли приймати новий народ і його віру, по старій пам'яті називаючи їх "язичниками", забороняли виїзд в країни ЄС і т.д. Тоді самі старі і хитрі хохли, які багато чого бачили на своєму віку зібралися на раду (віче) і стали радитися як би обійти всі ці бюрократичні формальності і людожерську пропаганду. Так з'явився відомий хід конем, точніше Рюриком. Щоб замилити чорним силам очі в Київ - стародавнє хохляцьке святе місто і мозговий центр з часів Андрія, був запрошений маловідомий менеджер з Північної Європи, який однак був свій для європейської бюрократії. Так хохляцькі люди проторили шлях у Європу. Онук Рюрика взагалі зробив легендарну річ - оформив всі необхідні папери для того, щоб хохляцький люд набув статусу християни за європейськими стандартами.
Після інтеграції в Європу, прикриваючись Рюриком хохли почали вербувати до своєї спільноти все нових людей, племена і народи з тим, щоб через кілька тисячоліть після всіх необхідних процедур по очистці їхньої карми надати їм хохляцький статус. Так з'явилось, те, що потім стало відомим як Велікая Русь.
Набравши достатньо послідовників хохли перейшли до плану "Чингізхан", який дав їм змогу включити у сферу всього впливу всю Євразію, легітимізуватися під виглядом буддистів, конфуціанців і мусульман. У результаті такого змішання вір, мов, культур і народів сформувалася нова група хохлів з вдосконаленими характеристиками, відомі як козаки.
[ред.] Втрати у війні з Чорним Володарем
Віра хохлів твердить, що бути справжнім хохлом - це велика честь і велика відповідальність. Далеко не кожному це дано. Лише справжній хохол ніколи не скориться Чорному Володарю, бо знає, що його правда все одно буде зверху, але для цього треба справді у це вірити, сміятись і продовжувати наступ. Хохол пам'ятає, що якщо він відступиться і перестане сміятися з Чорного Володаря повториться те, що було в 1648, 1768, 1917-26, 1932-37, 1941-47 рр., коли Чорний Володар на деякий час переміг.
[ред.] Найяскравіші риси:
- пасивність,
- байдужість,
- побутовий егоїзм,
- комплекс національної меншовартості,
- занижене почуття власної гідності, що породжує боягузтво,
- провінціалізм,
- смоктання хуйців москалям.
[ред.] Мова спілкування хохла
в рідкісних випадках - українська, частіше - москальський діалект, суржик, або п'яне бельмекання чи варнягання.
Як відрізнити українця (не плутати з украінцєм!) від хохла: - українець з великої букви пише слово "Україна", хохол з великої букви пише слово "Сало". - українець живе в Україні, а хохол - там, де краще.
- Ти любиш українську культуру?
- Какую єщьо украінскую культуру? Я представитель русскай культури!
- Ти розмовляєш українською?
- Нафіг здался ваш украінскій, он некаму не нужен! Тєлячья мова...
- Ти працюєш на благо України?
- Ваша хахлятская незалежная страна? Та что б ана загнулася паскарей, Рассія вас за адін дєнь заваюєт.
- Ну так може чемодан-вокзал-Росія?
- Я УКРАІНЄЦ! ЕТО МОЯ ЗЄМЛЯ, Я ТУТ РАДІЛСЯ! А ВИ БЕНДЕРОВЦИ ТОКА ПРАДАДІТЄ УКРАІНУ!
- Павло Глазовий
- Красотульки
- У крамницях, у пивницях -
- Дуськи, Муськи, Люськи.
- Ти до них - по-українськи,
- А вони - по-руськи.
- Станеш глянеш: мамо рідна,
- Господи мій, Боже!
- Наяложене, патлате,
- На чортяку схоже,
- Стан свинячий, погляд вовчий
- І усмішка кінська...
- Нащо таким красотулькам
- Мова українська? - [1]
- * * *
- Павло Глазовий
- Заноза
- Сказав якось Федір Галка
- Занозі Панькові:
- — Ти чому не розмовляєш
- На вкраїнській мові?
- — Зачєм вона мінє нада? —
- Прошипів Заноза. —
- Што я — дядько тєбє, што лі,
- З какогось калхоза? - [2]
- * * *
Чудово зв'язок мови та хохляцької ментальності показаний у вірші
- Павло Глазовий
- Мова величава
- ...Нашу мову величаву
- Чуємо не всюди.
- І не мова винна в цьому —
- Винуваті люди.
- Не вживеться щира мова
- З кволими рабами,
- В яких думка на припоні,
- Язик за зубами.
- У чиновницьких чуланах,
- Де столи дубові,
- Де неволя і сваволя,
- Тісно нашій мові.
- По крамницях та пивницях,
- Де й повітря п'яне,
- Гасне, в'яне слово наше
- Степове, духмяне.
- Не для «куплі» мова наша
- І не для «продажі».
- Не для того, щоб базікать
- На ледачім пляжі.
- Наше слово не ввібгати
- У сухі трактати,
- Щоб лакейством хліба кусень
- Підло заробляти,
- Щоб брехати, щоб дурити,
- Забивати баки,
- Позичаючи нахабно
- Очі у собаки.
- На зачовганих асфальтах,
- Де смолою пахне,
- Наше слово крила губить,
- Наша мова чахне... [3]
[ред.] Інші назви
Залежно від ареалу проживання, або від славної компанії, хохли можуть називатися:
- просто Бидло
- якщо з Волині - Полішук, або волиняка
- у Галичині - Рагулі
- якщо хохол із Западенщини - Вуйко
Усі зазначені назви - це не образа за чисто територіальною ознакою, але вказівник людині саме на його хохляцько-малоросійську ментальність і поведінку.
- Себто, якщо людина, приміром, їде у київському тролейбусі, розмовляє явно західним діалектом, але при цьому поводить себе адекватно і по-людськи, ні в кого не спаде на думку назвати її вуйком.
- І навпаки, коли обісцяне п'яне бидло у п'ятницю закінчило роботу, пропило усі зароблені гроші, варнягає всіляку нісенітницю і десь під клубом хамить дівчатам, місцеві хлопці на запитання "Ви куди?" обов'язково відповідатимуть:
- "Йдемо вуйків пиздити"
- даму з хохляцькою ментальністю назвуть "Тупа пизда"
[ред.] Читати по темі також
| ||||||||||||||||||||||
