Тігіпко
Тігіпко Сергій Леонідович (ТиГибкий, Тігігігіпко) — учасник української клоунади під назвою "велика політика". Своє прізвисько "ТиГибкий" отримав за політичну гнучкість, яку демонструє і досі: нещодавно оголосив про злиття своєї партії "Сильна Україна" з Партією регіонів, чим нівелював себе як політичну постать і дуже засмутив тих наївних, хто повірили у нього й безплатно, "за ідею", вели йому агітацію. В принципі, у цьому нема нічого дивного, оскільки:
- Він і раніше був з Партією регіонів, у 2004 році на президентських виборах, знаходячись на посту голови Національного Банку України, керував не банком і фінансовою сферою, а передвиборчою агітацією за Януковича (для фінансування якої проводив одну емісію за другою, наплювавши на ризик різкого падіння гривні в момент політичної та соціальної нестабільності, що могло привести державу загалом до краху, але йому було похуй). В цей час власне керівництвом НБУ та фінансовою системою України займався його заступник, 30-річний Арсеній Яценюк.
- Політичним флюгерством, нагинанням і "ляганням під" у нас займаються регулярно, згадати хоча б Кінаха з його Партією Політичних Проституток України; та й Литвин невдовзі після Тігігігіпка оголосив про злиття своєї партії з Партією регіонів, чим забив останній цвях до труни Народної партії, яка колись була сильною і гарною (до 2004 року, коли називалась Аграрною) і стала скочуватися в убоге гімно з того моменту, як її очолив Литвин. Ну, то вже інша історія.
Повертаючись до Тігіпка, варто згадати, що після того, як ПроФФесор зазнав epic fail'у на виборах, наш герой впав в анальну ізоляцію, в якій просидів аж до наступних президентських виборів, де вирішив висунути свою кандидатуру, напруживши всі свої фінансові м'язи (був власником ПриватБанку, як-не-як, найбільшого за активами комерційного банку України) і створивши під себе кишенькову партію "Сильна Україна". Грошей вистачило на солідну промивку мізків агітаційну кампанію, яка вилилась у третє місце (Яценій Арсенюк зі своєю незабутньою кампанією зі смугастими плакатами кольору несвіжої какашки та розтицяними по всьому місту агітнаметами, де роздавали паперові пілотки, отримав майже вдвічі менше голосів). Після виборів, заявляючи про свою сильність, харизматичність, політичну самодостатність і т.д., виявив свою звичну гнучкість, обмінявши згадані три чесноти на хлібну посаду в уряді Азаорва, приєднавшись до інших кровосісів державного бюджету.
На посаді віце-прем'єра відзначився тим, що виконував роль цапа-відбувайла, взявши на себе відповідальність за вкрай непопулярне закрчування гайок, яке нинішня влада чомусь називає "економічними реформами" та за узаконене обкрадання, яке для прикриття зветься "Податковий кодекс" - і ходив на політичні ток-шоу Савіка Шустера й Жені Кисельова, де з насупленими бровами пояснював, який він сильний та непохитний, що не боїться народного гніву за цей тотальний 3,14здець, який твориться.
А про час його правління НБУ можна згадати, що випустив гривні нового зразка - причому не тому, що наявні в обігу банкноти зносилися чи їх не вистачало, а чисто для того, щоб на них красувався його підпис. Він же такий няшка!
Отже, запасаємось попкорном і дивимось, що буде далі!
 |
 |
| ||||||||||||||||||||||
