Субкультура

Субкультура - якась певна спільнота людей, що живе у відмінному (від загальновизнаного) світі цінностей та пріоритетів^[1]. Тобто у такому ж самому, або навіть у тому ж фізичному оточенні, але дивиться на навколишні речі інакше, - через призму своїх пріоритетів. Тому часто субкультурами є чергова релігійна секта чи клуб машиністів-любителів, але такі види є непопулярними через малу глобальність ідей і їх доступність (не усі ми маємо Харлі Девідсон).

[ред.] Золотий вік субкультур

В давнину, коли люди в переважній більшості жили у селах, що горбатилися на годівлю міст, а ті, хто жив у міста - постійно вбивали одне одного, людям не було коли задуматися "Може я ґей?" чи "А раптом мені личить ридати?". Та з розвитком миру і все більшої стабільності, такі думки поступово починають виникати.

[ред.] Серед найвідоміших субкультур:

Байкери (з 1950-х) - мають специфічний стиль життя, орієнтований на провідну роль грає мотоцикл - байк.

Бітники (сер. 1940-х - кін 1950-х) - попри те, що ЦЕ - поети та письменники, часто у різних джерелах, як то енциклопедії, чи тематичні журнали,- називаються субкультурою. Хоча вони таки дали поштовх до натхнення подальшим субкультурам, можливо тому?

Гопники (з 1990-х) - діти люмпен-пролетарів та люмпен-пролетарських кварталів, дехто вважає це соціальною клясою, інші - користуючись рядом специфічних ознак - виділяють як субкультуру.

Готи (з 1979) - надихаються на "готування" естетикою смерті і творами, що створені під натхненням естетикою смерті.

Емо (з 1980-х) - надмірне акцентування на вираженні емоцій і легкій емоційній подразливості, на практиці виявляється слинявством. Емо - улюблений об'єкт побиття панками та гопниками.

Металісти (з 1980-х років) - субкультура, зазвичай позбавлена ідеології та зосереджена на музиці у стилі метал. Характеризуються схильністю до вживання алкоголю та великою розгалуженістю стилів.

Отаку (др. част. 1980-х) - у самій Японії має значення подібне до значення слова "фаґ", але іноземцям все-одно і в усіх країнах, що підпали під злісний вплив США тепер означає прихильників аніме.

Панки (з сер. 1970-х) - фішкою вважають відкидання моральних принципів та загальнолюдських культурних надбань у області міжлюдських стосунків.

Растамани (з 1990-х) - спочатково, прихильники растафаріанства, але у наші часи скоріше люди, що вживають гашиш чи марихуану.

Ролевики - відпочатку любителі іграшок за мотивами творчості Толкієна. Наразі туди ж записують ще й реконструкторів.

Скінхеди (з 1969) - попри довільну історію виникнення у Британії, наразі галасу завдають переважно праві скінхеди, під час чергового побиття негрів чи азіатів, вони ж вважаються спорідненими з як неонацистами так і антифа.

Фурі (з 1980-х) - прихильники людиноподібних тварин, почасти збоченці.

Футбольні фанати (з 1950-х) - прихильники тої чи іншої футбольної команди, що у випадку її програшу зносять усе на своєму шляху, аки стадо лютих бізонів, чи табун довбодзьобів, що несеться на спарювання.

Хіпі (сер 1960-х) - спровокований у багатьох аспектах суцільним страхом перед глобальною війною з СРСР, та військовими діями США взагалі. Також часто звуться "діти квітів" за те ж прагнення до миру.

Япі (з 1980-х) - у протиставлення до хіпі, культура не нероб, основи її закладені офісною культурою США, відповідний і погляд на світ. Особливо цінуються представники, що володіють особистим бізнесом.

Найчастіше, представники субкультур виглядають дивно у порівнянні з іншими людьми.

У гарних іграх GTA, особливо у Вайс-сіті, творці гожо посміялися з них, представивши їх як групки людей, що ходять поряд (що характерно, байкери теж піші) і просто б'ють тих, хто опинився поряд.

У польській мережевій культурі є чудова штучка з цього приводу.

[ред.] Примітки

1. ↑ А ніфіга! Се таки контркультура. Just google it, наноне