Старі пердуни
Люди, які вперше побачили інтернет за 40 років, чи навіть більше, втім мабуть час першого контакту не має значення. Переважно полюбляють фкатнактікі та мейл.ру, де виявляють особливості не інакші від звичайних школярів. Мабуть, людина поступово повертається туди, звідки вийшла - в повний піздець. Бо over 9000 зі старих пердунів, коли знаходять вікіпедії, лурочки, борди, форуми, починають демонструвати такий рівень дебілізму, що можуть навіть не заздрити тексту Добкіна. Інше пояснення може бути в тому, що у людей поважного віку, життя яких склалося, або так несклалося, що немає грошей на комп'ютер, нема часу і охоти до інтернетів.
Серед таких у наших інтернетах:
1.Огірко Ігор Васильович - робить щось дуже дебільне у Вікіпедії. Здається, пише статті присвячені собі і своїй діяльності, щось таке. Змушує студентів університету де викладає писати статті про свої геніальні наукові проекти за заліки.
2.Ігор Усік - колись писав для укролурочок(в тому числі Драматики) по три висери на день, зараз щось неактивний. Деякий час генерував тони лулзів тим, що в усіх, хто анонімно критикував його діяльність бачив неймфага курку з відповідною реакцією.
3.Дмитро Клець - стверджує, що відкрив геніальне вчення про суспільство, геніальну наукову новизну, і що він єдиний досконало розуміє сутність суспільства як цілого. З тупості таких заяв посміявся б навіть середньостатистичний десятикласник, але ж Дмитро не якась там школота, він серйозна та розумна людина з власними поглядами.
Так, щось багацько розвелося. Символізує, що ніхто з них чудячи з паст не здатен поділяти критику себе, яка безперечно має місце через термінальну стадію уїбанства. У всіх як одного присутній комплекс невизнаного генія.
