Понуре лайно

Матеріал з Енциклопедія Драматики
Перейти до: навігація, пошук
ФірмОвий лейбик
{{Понуре гівно}}
1264259524444.jpg

З'ЇЖ ГІВНА! ВИПИЙ УРИНИ! ЦЯ СТАТТЯ ПОПАХУЄ ВТОРИННІСТЮ І ГІВНОМ.
ПОНУРІСТЬ. ВТОРИННІСТЬ. ЗАНЕПАД.



Типове гімно.

Гімно, також лайно — це гімно.

Гівно, лайно, кал, фекалії - саме по собі ФУ!

А уявіть собі, яке - ФУууу! є сумовите лайно!

Аноне! Думай головою! Не будь сумовитим лайном!

Зміст

[ред.] Застосування

Окрім вживання, як природнього мінерального добрива, при викохуванні різноманітних різновидів буряку, може послуговувати також у якості безпосереднього компонента Того, що накидають у вентилятор.

[ред.] В оцих Ваших інтернетах

Вживається у якості ніжної характеристики написаного Кимось у разі, якщо прочитання написаного призводить до емоцій, що наближені до подібних при занюхуванні сабжу, чи вживанні всередину орально.

Як і характеристика безпосередньо і особисто самого поцієнта - пейсателя.

[ред.] Також

Лайно (італ. Laino) - комуна в Італії, розташовується в регіоні Ломбардія, підкоряється адміністративному центру Комо.

Населення складає 514 особи (2008 р.), щільність населення складає 86 ос./км². Займає площу 6 км². Поштовий індекс - 22020. Телефонний код - 031.

Покровителем населеного пункту вважається святий San Lorenzo. [1]

[ред.] Сабж оспівано

І навіть у шаблоні:
Niwt9k 04 80.jpg

Матеріял цієї статті СТАРИЙ
як лайно мамонта

Сюди кожен юзер може додати, ЩО САМЕ на його думку старе, і що з ним робити




[ред.] Ще в інтернетах

- Гей! Що це таке? Що за сморід?!
- Це лайно. Моє лайно. Ти не бійся. Воно свіже. Бери.
- Але я...
- Ні, ні. Бери. В мене його так багато останнім часом.
- Ти...!
- Мені зовсім не жал...
- Забери його! Ти забрудниш мені сорочку! Нова сорочка!
- Ти... Ти не візьмеш його?
- Псих! Що у тебе у мішку за спиною? Теж лайно?
- Так... У мене, справді, його дуже багато. І я сподівався ти візьмеш...
- Вибач! У мене справи. Обідня перерва закінчується. Маю бігти. Ти дзвони...
- А... Я... Бувай. - [2]


- Ось на днях святкувала свій день народження. Досі не можу відійти. Спочатку вдома, потім на роботі, потім з друзями... Супер! А ти куди пропав так надовго?
- До речі, тримай.
- О, подарунок. Ти не забув! Що це?!
- Відкрий.
- Як я обожнюю подарунки. Особливо так гарно, щільно запаковані. Чудова стрічка; не можу розірвати... Зараз...
- Не поспішай. Це дуже "особистий" подарунок.
- Так... Ще трохи... Що... Що це?..
- Лайно. Я... Я подумав, що свіже тобі не сподобається - сморід і все таке. Тож ретельно сушив його на протязі декількох тижнів. Воно стало дуже твердим. Ти зможеш поставити його навіть у вазо...
- Ти зовсім з глузду з'їхав?! За кого ти мене приймаєш?! Покидьок! На!! Забирай своє лайно. Навіщо воно мені?!! У вазочку!!! Тьху!!! - [3]


  • [4] Интересно, а откуда пошло украинское "лайно"?

[ред.] Лірична сторінка

Вірш про Лайно
11 лютого 17:57 Степан Бандурко Просмотров: 97
(напівкороткий, напівжиттєвий, напівдитячий та напівусміхнений)
З давніх часів, так дуже давно
Хотів написати вірша про Лайно,
Би в віршику тому відчулась сповна
Щоденна важливість людського Лайна..
Бо так вже природою склалось воно,
Що кожний із нас виділяє Лайно..
Якщо ж застрягає воно в організмі,
Потреба негайно з’являється в клізмі!
Мудріші збагнули це вже давно,
Що з часом життя також як Лайно..
А з іншого боку – не було б Лайна –
Цікаво, яким би булО це життя?..
За смаком Лайно - не мармоляда,
Зате до городу воно – «то, шо нада»
І щоб хизуватися файним врожаєм,
Ми грядки завзято Лайном заряджаєм!
А от у політиці часом «аблом»,
Як хтось тебе вимастить рясно Лайном.
Твою репутацію до кльозету змито,
А ти з тим Лайном не хочеш і жити..
Та й люди трапляються також Лайно
От іншим погано, а їм все одно.
Чому їх такими з Лайном сотворили?
Чому ми самі досі світ не змінили?
У творчості свої «проколи» бувають -
Погані творіння Лайном називають.
Погані книжки чи погані картини –
І так це Лайно та їх автори з ними!
Однак, видавці не зважають на це,
«Папсове» Лайно читач проковтне.
Подібна історія в нас у кіно,
Коли на екранах транслюють Лайно!
Цікаво також, чому вже здавна
Будинки й «страну» в нас будують з Лайна?
Чому і чиновники пишуть Лайном,
Чому із країни зробили «дурдом»?
Чому споживач, хоча добре все знає,
Щасливо купує Лайно із Китаю?
Так само як виборець впевнений наш
Лайно обирає до влади щораз..
Чому нам Героїв з Лайном розбавляють?
Чому інтереси людей зневажають?
Чому в нас історія повна Лайна?
Для чого нам імпорт чужого «Говна»?
А Уряд з Лайном знов народ «нагинає»,
Міністр Освіти Лайна підкидає,
А тих, хто із ними не заодно,
Щосили, прилюдно «мокають» в Лайно..
Чому в нас і Рада повна Лайна?
Їх рішень народ наковтався сповна.
Чи є десь тут кнопка, щоб врешті це «злити»?
Чи нам без Лайна неможливо вже жити?
Та певно мудріші затямили всі,
Що наше життя пропливає в Лайні
І скільки не рипайся ти, «ніфіга»,
Чомусь не виходить позбутись Лайна..
Лайно – це як рідна наша стихія..
Про це написав і у цьому вірші я.
Однак, мій читаче, не вір ти мені,
Забудь про Лайно, хоч живем у Лайні!.. http://blogs.korrespondent.net/users/blog/stepanbandurko/a32440
(перекладено та доповнено, надихаючись чи то задихаючись творчістю
автора Шлёнского Александра Семёновича "Стихи про Говно")

[ред.] Див. також

Особисті інструменти