Людство
|
Людство - за здогадкою отамана, всі люди, що проживають на планеті Земля. А якщо реально, то це - сукупність найбридкіших на планеті колоній багатоклітинних організмів. Хід(а точніше ходи) мислення людства надзвичайно однотипні, інстинкти передбачувані(бо тваринні), а спосіб життя ниций і недолугий (навіть у "вершків" суспільства). Визначальним фактором поведінки людини є пріоритети, на основі яких формуються цінності. Варто наголосити, що коли людина, що дотримується певних цінностей, знаходиться в оточенні інших, що теж їх дотримуються, і відповідно хвалять за кожне дотримання і осуджують за кожне недотримання, змінити цінності такої особи майже неможливо. Саме тому люди є найтупішими істотами на планеті.
Зміст |
[ред.] Основні властивості
Як відомо, люди - тварини тваринами, тому стверджувати, що вони чимось від них відрізняються - маячня. Про різниці, що дає їм більше шляхів виявляти власну сутність - читайте у розділі фізіологія. Основні властивості, що передумовлюють їхні дії, досліджені вже давно релігійними, психологічними чи філософськими течіями і полягають у розвитку і адаптації до нових умов відповідних тваринних інкстинктів.
[ред.] Відтваринні
- Хіть - Враховуючи нашу сутність, є неминучим. Казати що це погано не будемо, бо миаємо що маємо. Є версії, що з психологічного боку без статевого потягу нам було б легше жити, а є інші версії, що це смерть для суспільства. Справді гріховними серед людства вважаються саме випадки, що іноді вчиняються деякими людьми лише з метою задоволення даної потреби. Та таке робить лише бидло, через особисті властивості.
- Лінь - Кому як, а людині, щоб щось отримати, необхідно щось зробити. Виняток складає переважна більшість школоти, саме тому доросла частина так само в переважній більшості їх ненавидить. Можна також зауважити, що не існує живої людини, що на 100% лінива. Ну це до отамана, бо покласти їжу до рота не поліниться ніхто. Важливим ключем до позбавлення ліні є мотив: якщо немає мотиву, то немає і дії. Частина людей зводять свої дії до задоволення потреб, породжених лише інстинктами, себто мотивами, для осмислення яких не треба додатково думати - самоочевидними істинами так би мовити - "заробити на шмат хліба". Так і живуть.
- Ненаситність - Пожива необхідна. Деякі люди, наприклад полюбляють м'ясо з гірчицею чи буряком з майонезом. Але якщо присвячувати цьому більшість свого часу, це не надто продуктивно, тим паче ми і стали людьми, бо почали присвячувати поживі менше часу(не набагато, але менше). З іншого боку - що б ми не робили, ми робимо це заради чогось що вважаємо частиною власного способу виживання. Причому останнє твердження є незаперечним фактом, усі хочемо їсти і їмо, а тому всі люди - ниці і недолугі.
- Гнів - По суті, почуття почасти корисне, але коли не заходить за межі існування заради самого себе, як власне все інше. НЕНАВИСТЬ НЕНАВИСТЬ - це страшне почуття, коли НЕНАВИДИШ, як на Драматиці не можна завантажити більше двох зображень одночасно, чи коли москалі своєю масовістю і властивою організацією задавлюють продуктивніші думки інших поспільств. Люди в цьому плані переважно активні, швидко встають проти того, кого ненавидять, і переносять все на особисті зносини. Кажуть, від любові до ненависті один крок - цей крок ілюзія, бо її крах.
- Жадоба - Виникає у людей тоді, коли чогось дуже хочуть. А подумати, що для цього треба щось дати, щось витратити, якось постаратись справити на інших враження, що твої дії це не крадіжка чужих чи ще гірше суспільних благ, а заслужена нагорода за витрачені тобою сили ніяк не треба? Притаманна знову ж значній частині людей, які не в змозі покумекати, лише "хочу" - зазвичай нічого не виходить, бо очевиднісні мотиви це самозгубно. Щось подібне можемо спостерігатиу дітей, але лише тому, що ті ще не зрозуміли, що можна не лише хотіти взяти в першу чергу, а й хотіти дати. Є дві типи людей: з пріоритетами виробництва та споживання: життя перших - частина вічності, життя других - сукупність моментів.
- Заздрість - Виникає, коли людина помічає, що її людське оточення має в чомусь кращі умови, ніж вона сама. У затягнутих випадках - взагалі якісь умови. Відмінність жадоби полягає у тому, що за умов сторонньості, почуття переносяться від бажання володіти предметом до бажання отримати насолоду від позбавлення об'єкта заздрості даного предмета. Завжди є непродуктивним, бо ж навіть отримавши предмет, заздрість, на відміну від жадоби, не насичується, лише посилюється почуття власної безкарності, що поступово вбиває сам суб'єкт. Нереалізована заздрість страшніша за смерть. А розгадка так близько - лінощі.
- Гординя - Людям особливо подобається, коли їх люблять, поважають, можливо навіть бояться. А коли людина щось створює, вона сподівається на прихильність інших людей ще й доутвору. Та як кажуть "більш популярні митці говорять з читачем, а не з собою", тому відповідна й пошана. Деякі ж сподіваються на пошану вже за факт існування, теж згубне відчуття, бо образа - це завжди крах ілюзії.
Проходять віки, а брехня лишається незмінна.
[ред.] Суспільні
Історично так склалося, що люди з рівнем прогресу знань утворили т. з. "модель суспільства". Будь яка книжка з всесвітньої історії від самих малих підручників до найбільших енциклопедій, вивчає виникнення людини ще як тваринний(біологічний розвиток), розглядаючи види людей, їх загальний побут(який лише зароджувався); пізніше ж для нас починають бути важливі імена, характери індивідуальності чи суспільних втілень. В тваринному світі такого не спостерігаємо і сього дня. Не важливі нам імена собак, чи кроликів з покоління у покоління, а їхня біологічна структура - важлива.
Незнайомі, а як наслідок нічим не цінні люди, переважно не є об'єктом турботи, а почасти і є засобом насолоди власної жорстокості. В той же час для знайомих, в порядку зростання цінності(від найдальніших до найближчих) завжди знайдеться і лицемір'я, і підлизування, і міміка. Спілкування зі знайомим оточенням супроводжується постійним взаємотертям, сприятливим, у залежності від людини, для дослідження, чи постійного дріб'язку.(link)
Вирізнятися соромно
- Лицемірство - Важко знайти людину, що хоча б один раз у житті не відчувала дію одного з тваринних властивостей. Але навдивовижу серед людей усі вони вважаються безчесними і ницими. Саме тому, постійно відчуваючи їх дію, люди вдають, що не мають ні одного. Певним мірилом можна визнати те, наскільки у людини розвинена здатність приховувати свої справжні емоції, або імітувати неіснуючі. Особливим і єдиним корисним застосуванням здатності керуванням своїми зовнішніми проявами є акторське мистецтво.
- Міміка - Особливе місце в людському спілкуванні займає міміка, беручи також участь у процесі лицемірства. Якщо підходити до справи з цинізмом, то все, що ми відчуваємо нікого не хвилює, і лише для суспільної взаємодії нам потрібно показувати це іншим - себто з природи своєї міміка - суцільна показуха. В особливо затягнутих випадках комплексу власної нікчемності люди, щоб їх помітили, ще й описують про себе власні дії. Ну це тим паче нікому не цікаво споглядати, а досліджувати просто банально.
- Почування власної недоречності - виникає у людини тоді, коли вона настільки незначуща, невідома, чи недоладна, що забувають спитати її думки. Багато з тих же людей думає, що думки будуть питати, калі будеш брати участь у різних спілках від діяльності профспілок, до... товариства безіменних алкоголіків. Та, єдине що насправді може допомогти уникненню дупоболю - створити те, чим будуть користуватися інші, і не зможуть привласнити.
- Гумор - Гумор, як насміхання над чимось, здебільшого (але не зовсім) вельми примітивний. Казати про хоч якісь намагання взаємопокращення в найгірших випадках тут не має сенсу - гординя не дозволяє людям розуміти тих, хто не сміється з їхніх жартів. За ступенем насиченості людський гумор можна розділити на три напрямки - первинний, вторинний і n-инний, та абстрактний. Сутність первинного полягає у повторенні до місця якогось смішного жарту (або навіть фрази). Часто такою фразою стає фонетично перекручене слово (на зразок сурйозний - це схожа норма для білорусів, але у інших слов'янських народів воно звучить як комічне викручування) чи заїжджена і перекручена під двозначність з хтивим підтекстом (причому щось в'язничне) фраза з чергової радянської стрычки, у братів москалів наприклад радянського - "суєта суйот" - і на обличчі навколишніх москалів з'являється посмішка. Хоча люди можуть просто цитувати анекдот і він буде смішний. Вторинний же, як і інші n-инні - це коментування стану справ по черзі. Типовий жанр подібного гумору - демотиватори, де можна коментувати коментарі одне одного до зони видимости першого. Абстрактний - власне складання з невідомих досі мотивів. Створення сьогодні того, що буде актуальним лише завтра.
Діти Африки голодають? Нагодуємо молоком!
- Підтекст - Характерною особливістю людей є підтекст і двозначність висловів. Деякі вважають, що це засіб зробити життя цікавішим, але більшість все ж бажає, щоб їх розуміли з пів слова. Однією з визначальних властивостей людських типів є свій підтекст. Люди з іншим типом мислення, що зустрічаються з компанією властивого взаєморозуміння, неначе шестреня з іншим розміром зубців, що потрапляє у злагоджений і точний годинник: більшості легше продовжити власну лінію, аніж намагатися знайти спільні позиції з інакшотактовою одиницею - нічого не буває без причини.
[ред.] Класифікація
Можна класифікувати людей за територіями, націями та належністю до суспільної групи, та це більше до розрізнення за мисленням. Інша справа - класифікація за рівнем усвідомлення, за ним однаково класифікуються усі нації, народи та територіальні групи. Критерієм даного розрізнення є світоусвідомлення - його відсутність, або інакше - функціональна неграмотність, призводить до того, що людина, яка здатна відчувати, сприймати текст, окремі слова і речення, не здатна розуміти сенс та систематизувати думку. Саме таких людей в народі і називають "бидлом" - вони не вибудовують причинно-наслідкові зв'язки, не можуть користуватися методом аналогій, не мають визначеної цілі та не здатні будувати плани, а тому завжди є лише знаряддям у руках тих, хто уміє це робити. Люди з функціональною неграмотністю є невимовно корисними, особливо для розвитку особистої справи, як робітники-виконавці без творчої частини, вони - золота жила.
[ред.] Спілкування і їх стадії
Поспілкувався я з цими людьми, у них усі інші як не лохи, то дебіли чи підараси. Залежно з ким спілкуватися.
[ред.] Елементарне спілкування
Коли люди тільки знайомляться і дізнаються нове однин про одного, спостерігають за поведінкою одне одного, спілкування завжди цікаве, бо дослідження це завжди цікаво. Спілкування ж давно знайомих людей в переважній більшості зводиться до обміну емоціями з елементами акторської гри та підтексту, взаємного підлабузництва, блазнювання, ВРЖ-аналогії до того, що ми називаємо ракуванням, пліткарства з голосонаслідуванням, та неправильну вимову слів з комічною метою. Левову частка спілкування людей займає розмова про інших людей: люди дуже, дуже багато говорять, осуджують, слідкують, дивляться, помічають, порівнюють з/на/за іншими людьми. Фактично, обговорення думок, мотивів, вчинків та цілей діяльності інших людей і складає основу для утворення єдиного людського суспільства.
[ред.] Дружба
Особливим видом спілкування поміж людей вважається дружба. Порівняно з друзями, дуполизтво знайомим - це ніщо. Для того, щоб описати дружнє спілкування в середньостатичній компанії, варто щонайменше згадати мережевий його аналог - соціальні мережі. Ці властиві "коменти", "стрічка друзів" неспроста виникають з появою Веба 2. Все це мало свою передтечу впродовж століть, а то і тисячоліть. Для чого це все людям? - все просто, як і з соціальними мережами - увага і виживання. В умовах постійної недостачі і духовного злиднювання, необхідна впевненість у самокорисності,хваління особистих, хай і, як правило, не здійсненних, ініціатив і все таке... Звичайно ж формально і відкрито заявити психологічну нерівність людей в умовах сучасного гуманізму є просто непристойним. Хоча на рівні неформальної культури це теж відомо віками, і віками перемагають особи з більш ефективним мисленням. Середньостатистичний представник людства ж дотримується формальної точки зору, де всі рівні, вільні, братні. Та фактичної переваги це не дає. І дружба, яка як відомо завжди відбувається за принципом "з ким поведешся від того й наберешся" чи простіше "побут формує свідомість", з подібними собі, не приносить нічого окрім товканини на тих самих психологічних категоріях і пожиттєвого озлоблення.
[ред.] Кохання
Коли дружба між двома людьми, вже не обов'язково різних статей, стає тіснішою, у людства існує звичай переходу до так званих "зустрічань". Якщо ви бачите людей, які сидять поряд, поїдаючи мертвих тварин чи кулінарно-оброблені овочі, за типовою традицією, запиваючи це все чимось, що містить алкоголь, і при цьому розмовляють, посміхаються, і таке інше,- ви звидовочили "побачення". Останнє є однією з ознак початку періоду кохання - фізіологічного почуття, що довершується сексом. Типовим є піднесення значення кохання до неймовірних висот, в особливо запущених випадках, яких, власне, більшість,- твердиться про індивідуальність почуттів, себто "Лише ми кохаємо один одного", "Для мене лише ти існуєш на світі", при цьому забувається про те, що людства купа - більше 6-ти мільярдів, і всі це вміють, і всі цим займаються.
[ред.] Фізіологія
З приводу фізіології, нічого особливого, все як у тварин. Однак дехто стверджує, що людьми нас зробили більший мозок, прямоходячість та розвинуті пальці (особливо великі). З цієї позиції, можна зробити висновок, що єдиним наслідком сукупності відмінностей від тварин є можливість використовувати знаряддя для здійснення необхідних нам операцій (хоча немало тварин також користуються знаряддями, тому це твердження доволі сумнівне). Це весь секрет успіху. Про інтелект, що дозволяє винаходити нове відомо мало такого ж узгодженого, але варто наголосити, що найчастіше у цьому звинувачують аналогічний метод.
[ред.] Історія
"Як показує історія людства, історія людства нічому не вчить людство" - це парадокс історії. І справді, лише одиниці людей мають щире бажання заглибитись в минулі дії наших предків, а ще менше - навчитися з них і перенести досвід на сучасність. Як показує практика(століття практики), нічого не буває без причини і без наслідків, тому історію варто розглядати як безальтернативну[1] сукупність подій, а як наслідок - неминучу. У найзапущеніших випадках від людей часто можна почути "От якби я/знаменна історична особа/якась природна осбставина/ вчинила інакше, все булоб по-іншому". Але на нещастя, Адам не міг не скуштувати яблука, тому той, хто йде вперед з поглядом у минуле, ризикує, перечепившись, впасти на спину і зламати собі хребта. Окрім митців, звісно, вони - еквілібристи.
[ред.] А сенс?
В принципі, можна казати, що сенсу нема, світ безпричинний, сонце колись згасне, і ми всі помремо, але сенс все ж є. Так, він безглуздий з погляду логіки, бо ж замикається в коло, але почергова зміна ланок кола є передумовою невтрати сенсу. Тож, пані та панове, для чого людям їсти, пити, спати, спілкуватися, доглядати за собою, для чого нам відчуття сорому, апетиту, необхідності, образи і заздрості? - Правильно! - продовження роду (Овва), саме заради того, аби знайти щонайкращого партнера для народження якнайрозумніших, якнайгарніших, найталановитіших, здатних вижити і вирости дітей, ми щоденно трудимось не пускаючи рук. Так, ми не дикі тварини, і у нас відсутній інстинкт абсолютної крові, і як наслідок для статусу дитини достатньо бути продовжувачем справи (учнем майстра, помічником священника, що дав обітницю безшлюбності, усиновленим безплідними батьками...), тому навіть у вказаних категорій бездітних по крові людей теж є причина трудитися (т. з. сублімація статевого інстинкту[2]). Саме через бажання мати найкращих дітей, посередництвом найкращого сексуального партнера, мільйони жінок щодня бриють ноги, фарбують губи та роблять пластичні операції, а мільйони чоловіків качають м'язи, бриються, разом з жінками лицемірять, брешуть, крадуть і убивають (спосіб піднестися на любителя кожному свій). Ой, вже не мільйони, а мільярди. Без бажання лишити найкращих дітей розвалиться все, і не через демографічну кризу, а тому що у шести мільярдів тіл одночасно зі зникненням того бажання, зникне сенс навіть отримувати освіту - їсти, спати, пити мабуть не полишать, але для таких цілей і сільського господарства достатньо.
[ред.] Примітки
- ↑ Хоча є один вийняток - російське минуле змінюється швидше, ніж теперішнє.
- ↑ Перше, що спало вам на думку - Фройд, але вжито трохи в іншому значенні
| ||||||||||||||||||||||||||||
