Лесь Подерв'янський
|
Лесь Подерв'янський(також відомий як Митець) - художник, який крім всякого чого попало чим займаються малярі ще пише п'єси з матюками. Завдяки ним став знаменитим, невизнаним народним героєм та автором численних мемів. Картин Леся майже ніхто не бачив, але всім начхати. Лесь - різносторонньо розвинута людина і має успіх в різних видах творчості[1].
Зміст |
[ред.] Про пана
Народився Лесь Подерв'янський 3 листопада 1952 року. Мешкає на Бесарабці (раніше на Липках). Має дочку Анастасію та онука Тимура. Одружений втретє офіційно, жінка Марія Ганженко пише сценарії. Дід і батько Леся — всі художники, як і сам Лесь. Закінчив художню академію (що раніше називалася Київським Художнім Інститутом) у 1976 році. Член Спілки художників України з 1980 року. Участь у виставках бере з 1976. Картини Леся зберігаються в Національному Художньому Музеї та багатьох приватних колекціях. Служив у армії з 1977 року. Там він почав писати історії з вигаданими героями та істотами в листах до товаришів. П'єси почав писати наприкінці 1970-х і на даний час написав більше 50[2].
[ред.] Картини Леся
Дещо вам тут нагрібли.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
[ред.] Творчість
(link)
Читає вголос.
Спочатку твори Леся були відомі лише вузькому колу друзів, яким він їх іноді читав. Точна історія невідома, але імовірно хтось з друзів вирішив ці твори записувати на касети і розповсюдити серед своїх знайомих, ті - серед своїх, і пішло-поїхало. Записи п’єс Леся продавалися на дисках у форматі MP3 і розповсюджувалися інтернетом. Врешті решт автор став настільки популярним, що його п’єси почали видавати у вигляді книжок[3], а самого автора стали запрошувати почитати вголос в різні культурні і не дуже заклади.
Основна увага громадськості прикута до п’єс Леся, які кожне свідоме бидло вважало за необхідність вивчити та цитувати, а небидло ввжало, що вивчаючи тексти п’єс вони наближаються до простих смертних.
Безумовно найвідомішим твором є "Гамлєт або феномен датського кацапізму"[4].
Цей уривок є кульмінацією твору та найбільш впізнаваною фразою с усього творчого доробку художника:
| « | Гамлєт. Як остопиздило купатися мені. Чи може іскупатися? Купатись чи не купатись? Блядські ці питання зайобують. То може, не вагаясь, спустити враз штани та батерфляєм хуярити, аж поки за буями в очах не потемніє? Ну а згодом? Про наслідки можливі не подумать? Один лиш тільки раз і вже крадеться піздець з своєю усмішкою хижой. Простуда, геморой, чіряк на сраці, запльована підлога, лікарі, від шприца гематоми і могила... На ній брудна Офелія вонюча та купка маргаріток, а під нею лежить той фраєр, що любив купатись. Такіє варіанти єбав я в рот і в носа. (Гамлєт харка у море і його дрючком пиздячить.) | » |
Зараз Лесь дуже популярний серед населення України, особливо(як не дивно) серед молоді. Важко знайти школяра десятого класу, який би ніколи не чув записів Леся. Дещо відомий за кордоном, наприклад в Росії. В жежешці існує спільнота[5], присвячена Митцю[6]. Неофіційний сайт ми вже згадували.
 |
 |
 |
[ред.] Меми
Окрім величезних гір проміжного петросянства, у Леся в творах проблискують ті діаманти, які і не дають людям читати класичну літературу. Втім завдяки меметичним виразам, які пішли в народ, твори леся самі давно вже стали класикою.
| Фраза | Твір | Вживання |
|---|---|---|
| Крадеться піздець з своєю усмішкою хижой | Гамлет | Щось на зразок "пиздець підкрався непомітно", але в процесі. |
| Бацила | Хвороба Івасика. Дитяча п'єса для ТЮЗу | |
| Нирки рви | Данко (Фєєрія) | Побажання закінчити дискусію через власну хибу. Щось середнє між "Убийся об стіну" та фейспалмом. |
| А вірно, хлопці! А діло каже! | Данко (Фєєрія) | |
| Вперед, чмо японське! | Данко (Фєєрія) | |
| Престіж крєпчаєт, мощно возрастаєт дєнь ото дня процент жиров у маслі. | Гамлєт, або Феномен датського кацапізма | Пародіювання радянського побуту |
| А я тєбє говоріл, што когда-нібудь етот дєнь настанєт, ето будєт, а ти нє вєріла. | До хуя масла | Пародіювання радянського побуту |
| Дай йому трохи масла, він його любив. | До хуя масла | Переважно виразом "Дайте йому /.../, він його любив." |
| Кожа як у бога. | Васiлiса Егоровна i мужичкi. | Загальне схвалення особистості. |
| І так красіво летять, блядь, строєм, аж земля трясеться. | Казка про рєпку, або Хулі не ясно? | |
| Блєск і ніщєта підарасів | Блєск і ніщєта підарасів | Скоріш за все походить від Бальзака. Але про Бальзака майже ніхто не знає, і тому будемо мовчати. |
| Тьолок нада пиздить... пиздить нада ломом | Васiлiса Егоровна i мужичкi. | Зновуж, "/.../ треба пиздити, ломом". |
| Понюхайте, це імпортний, ви такою не нюхали. (про кал) | Казка про рєпку, або Хулі не ясно? | Для демонстрації ідіотизму навколишніх подій. |
| Ех, блядська Данія! Піздєц всім сподіванням... | Гамлєт, або Феномен датського кацапізма. | Загальне розчарування. |
| Блядські ці питання зайобують. | Гамлєт, або Феномен датського кацапізма. | З приводу набридливості вибирати щось. |
| Мон шер Гамлєт! Ходімо в кабінєт. Канхвету дам тобі я посмоктати. | Гамлєт, або Феномен датського кацапізма. | Те саме, що написати "Хбляді соснули у Гбогів" |
| Подрочиш - дам десять копійок | Утопія | |
| Тантра, на хуй! | Піздєц | Заперечення права індивідуального вибору. |
| На хімії в Черкасах | Гамлєт, або Феномен датського кацапізма. | Якесь страшне місце |
[ред.] Особливості жанру
Більшість творів були написані в буремні 90-ті, коли рудиментів радянскої епохи було дуже-дуже багато. Герої часто вживають терміни тої епохи та демонструють відповідний спосіб мислення. Наприклад твір "Дохуя Масла"[7].
| « | Продавець. Шо з нім такоє?
Мудило. І з тобою, дєд, таке буде, єслі дохуя масла з'їси. З того боку, з якого прийшли мудила, чути дике ревіння і зойки, де по де мимо кіоска швидко проносяться все нові і нові орди любителів масла. Входять мудило в спортивних штанцях і Люда, вони повзуть раком, згинаючись під маслом. В очах у них щастя. Мудило в спортивних штанцях. А я тєбє говоріл, што когда-нібудь етот дєнь настанєт, ето будєт, а ти нє вєріла. Люда. Якщо б знать, можно було б на тачці под'єхать. Я їбала, його так тащіть! Входять три мудила, вони несуть мудила в блєстящему пальті, вмурованого в масло. |
» |
Часто Лесь експериментує із класичними творами (той же Гамлєт, Король Літр, Данко), історичними фігурами (Радянські керівники та Хрущов з кукурудзою "П’ять хвилин на роздуми"). Часто героями є прості люди ("Кaцaпи", "Колгоспники").
Особливою лінією через всі твори проходить русифікованість частини населення України та пародується їх неправильна вимова, яка часто переходить в суржих. Самі кацапи московити зустрічаються в творах рідше, ніж суржик, хоча є і цілі п’єси присвячені ним ("Кацапи").
[ред.] Лесь і театр
Найбільшу (за об'ємом) п'єсу Митця зібралися поставити в Києві 16 квітня. Пруфлінк. Що сука характерно, прем'єра і подальші покази (9 субот поспіль) відбуватимуться не в звичайному театрі, а в кіношці "Кінопанорама", для якої такі вистави не в новизну. Там, до речі, періодично грають не менш гучний спектакль "Монологи вагіни" театральні діячі з Санкт-Петербурга. Постановку п'єси Леся Подерв'янського здійснює режисер Андрій Крітенко, який сьогодні активно працює в Штутгарті. Сценографом значиться сам автор тексту. А от у головних ролях київські театрали побачать ціле сузір'я відомих акторів і тусовщиків – Андрія Середу, Миколу Вересня, Олену Хижня, Олега Прімогенова та багатьох інших.
[ред.] Примітки
|
В нашій мережі є місце, де ви зможете поспілкуватися з іншими прихильниками Леся. |
- ↑ Неофіційний сайт Леся Подерв'янського
- ↑ тут ви зможете знайти багацько з них
- ↑ Книжки Леся в онлайн-книгарні «Є»
- ↑ Гамлєт або феномен датського кацапізму
- ↑ l_poderviansky - спільнота прихильників Леся і його творчості.
- ↑ Відсотків на 80 спільнота складається з митцедрочерів, тому будь-який негативний коментар в бік Леся миттєво затравлюється учасниками. Хочете - вірте, хочете - перевірте, ми вас попередили.
- ↑ Дохуя Масла
| |||||||||||||||||||||||||||||||
