Енциклопедія Драматика:Мистецтво
Зміст |
[ред.] Чому у нас не може бути категорії "Мистецтво"
Немає сенсу, аж кожна річ, предмет та особа панства, про яку ми розповідаємо, - то є мистецтво. Гадаєте інакше? - Колись мистецтво було засобом відобразити дійсність, можливо прикрасити, можливо засвистати, але осібно виразити - то вже було великим зачином. Опісля ж, - відбулася з'ява творчості, що створювала власні світи. Без сумнівно, проглядаючи його подальшу історію, варто наголосити, що це було початком кінця. Будучи вже засобом прикрашення і глуму, мистецтво стало на цей шлях, і коли самі митці помітили, що воно почало виходити за рамки дійсності, яка виявилася тісною, було вже пізно, та й залиті слиною роти митців у передочікуванні революції емоцій і величі естетизму, були не здатні заперечити. Далі як картковий будиночок: спочатку, у все дедалі більшу прірву між мистецтвом і дійсністю, впав міст між ними, потім - форми реалізації, полишені від своїх дійснісних сутностей зімліли, останнім впав зміст. Навіть забороняли певні напрямки, латали розлами в неприховано тонучому кораблі реалістичних уявлень. Дехто каже, що мистецтво з якихось вельми нещодавніх часів перестало мати й сенс. У нашому світі, мистецтво це вже не мистецтво: ані форма, ані зміст, і навіть не сенс, - це сам світ. Ні, зрозуміло, що в цьому апогеї витончених грандіозних концепцій немає вже місця мистецтву сьогодення - на сьогодні у нас вже мають бути підвали, напхані мистецтвом, яке буде актуальним лише завтра. Інша справа - чи можемо ми, прості смертні безосібні виокремити з естетичного опису, на приклад, політику, освітню сутність чи іміджборди, гадаю про аніме та ЗМІ й казати не варто. Драматика - це мистецтво.
[ред.] Як спосіб нашого мислення
Ви колись бачили себе? Ні, оскільки ніхто окрім шизофреніків дивитися на себе собою ж не здатен - але що казати, як ті взагалі не володіють постійними рисами, і складати про них враження - порожня думка. Але, ви, начитавшись різних розумних книжок, і побалакавши з різними вісними людьми, вже, либонь, осягнули, що жодна думка. що прийшла до вашої голови, вже була у головах ваших попередників, якщо ви ж знову таки не хворий і не вмієте створювати думку незалежно від світу. Що ж, тоді радіймо, що як би далеко мистецтво не віддалялося від дійсності, - воно не зможе продукувати собі подібне. Хоча, одне виключення існує: враховуючи, що окрім творів мистецтва, нас надихають лише люди - вони самі є чиїмось твором. Як наслідок - Бог є. Власне, про це виключення і мова, ми створюємо мистецтво мислячи, а думки наші є таким же видом мистецтва - якщо вони є. Творіння пекла тут полягає в тому, що для задоволення потреб не потрібні думки, це прерогатива підсвідомого, для цього треба лише підтримка свідомості, і жодних етапів. Характерно, що людина під час свого особистого розвитку, проходить, для адаптації в суспільстві, всі ті етапи особистих переконань, які були властиві історичному процесу становлення мисленнєвої думки. Шкода, лишень, що дехто не скуштувавши супчику, переходять до десерту, і стає калікою на все своє відсутньоусвідомлюване життя. Тут теж етапів нема.
[ред.] Як засіб опису
Це трохи складно пояснити, і важко зрозуміти, але вся суть мистецтва, навіть того, що було створено для елементарного передання подій - задовольняти смаки споглядачів. Інакше, воно б було гидким і безперспективним напрямом культури. Для Драматики цікаво все, що містить у собі мистецький потенціалі для широкого кола відвідувачів. У той же час, інші засоби опису, теж є видами мистецтва - лулзи, драма, ні? Простими словами, в статті присутня описова категорі "Мистецтво", якщо фрази і звороти з неї хочеться зацитувати у своєму бложику.
[ред.] Мистецтво і меми
На нашій головній ви можете побачити напис "Драматика — енциклопедія мемів". Не буду заперечувати, тим паче не зможу це зробити. Драматика не Вікіпедія і не прагне написати про все на світі, але наше завдання описати світ у тій мірі, у якій ним мислять люди, і у якій це ще не зробили словники, капітальні видання і т. д., тобто з точки зору неформальної, не обтяженої офіціозом сторони буття, оскільки все чим ми мислимо, за визначенням мему, є мемами. Меми - це спосіб нашого мислення, а мистецтво це меми. Меми - це мистецтво. Драматика - енциклопедія мемів[1].
[ред.] Примітки
- ↑ А, до речі, саме тому і категорії "меми" в нас теж не може бути, немає сенсу.
| ||||||||||||||||||||||||||||
