Епос
- Еней був парубок моторний
- І хлопець хоть куди козак,
- Удавсь на всеє зле проворний,
- Завзятійший од всіх бурлак.
- Но греки, як спаливши Трою,
- Зробили з неї скирту гною,
- Він взявши торбу тягу дав;
- Забравши деяких троянців,
- Осмалених, як гиря, ланців,
- П'ятами з Трої накивав.
- Він, швидко поробивши човни,
- На синє море поспускав,
- Троянців насаджавши повні,
- І куди очі почухрав.
- Но зла Юнона, суча дочка,
- Розкудкудакалась, як квочка,
- Енея не любила - страх;
- Давно вона уже хотіла,
- Щоб його душка полетіла
- К чортам і щоб і дух не пах.
- І.Котляревський. Енеїда - лулзи з епосу
Зміст |
[ред.] Суворе визначення
Е́пос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) жанру, оповідання про події, що буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).
Епос охоплює буття в
- його пластичній об'ємності,
- просторово-часовій довжині і
- подійовій насиченості (сюжетність). (Хто що зрозумів??)
Виникає у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билина).
До 18 століття епос був головним жанром літератури]].
Епос — епічна поема. Джерело її сюжету — народний переказ, образи ідеалізовані й узагальнені, мова відбиває відносно монолітну народну свідомість, форма віршована («Іліада» Гомера, «Енеїда» Вергілія).
У 18-19 століття головним жанром стає роман. Сюжети запозичаються переважно із сучасності, образи індивідуалізуються, мова відбиває різко диференційовану багатомовну суспільну свідомість, форма прозаїчна.
Стародавні жанри епосу
- повість,
- оповідання,
- новела.
Прагнучи до повного відображення життя, епічні твори тяжіють до об'єднання в цикли. На основі цієї ж тенденції складається роман-епопея. Види епосу:
- Епопея,
- поема,
- роман,
- великий епос,
- ліроепічна проза - [1]
[ред.] Епос поділяється на:
- Найдавніший (архаїчний) епос — міф, казка, легенда.
- Давній (класичний) епос — «Рамаяна», «Іліада» та «Одіссея» Гомера.
- Середньовічний героїчний епос — «Пісня про нібелунгів», «Пісня про Роланда».
- Яскравим прикладом українського героїчного епосу є «Слово про похід Ігорів» - [2]
[ред.] В оцих Ваших інтернетах
Якщо написане вище Вас (аж ніяк) не посміхнуло, пояснимо простіше
Епос в інтернетах - це щось вельми і вельми старе за часом. При цьому вже ніхто і не пам'ятає: жив той сліпий Ґомер УРЖ, чи це такий-собі збірний образ "Союза грецьких пейсателів"
Себто, любий клЯсичний Баян - Лісові пісні Няўок, перекази Того, Хто Греблі Рве Тому, Хто в Скалі Сидить, пісняки Козака Мамая, Байди та Черезпарканштаниперекидайка, Казки дідуся Панаса - уся ця хуйня, любі малята, - це ЕПОС
[ред.] Також
- "Епос" - сувора контора з бувших та чинних фахівців СБУ(-КГБ), що займається відновленням битої інформації на любих фізичних носіях [3] Це поблизу Контрактової площі, Поділ, Київ
- ул. Верхний Вал, 44, г. Киев, Украина, 04071
- Телефон/факс: (044) 462-5268, 462-5446, 467-7595
- ЕПоС - Екологічний Портал Сумщини - [4]
[ред.] В поезії
- Епос про героїчного воїна
Зачинаю року 2010 квітеня місяця дванадцятого числа Епічну хроніку літописну вести славну, яко співець Баян, і справедливу наскільки Бог та історія розсудить
- Вірш перший (загальний)
- Десь у дальнім краю
- На низемних долинах ,
- Де гуля москалина ,
- Й гаде землю свою -
- Є людина , велика людина ,
- Що довела хоробрість в бою .
- Небезпека постійно чекає на нього
- З-за дерев , і з води - бо москальське усе ;
- Кожен раз ту нелегку дорогу ,
- Він долає , ще й ворога б'є .
- О , славен мужній лицар благочестий ,
- В своїм загоні , що і пан і голова .
- Гіри гуцульщини далеко , та наш месник
- Коли б не йшов : чи осьні , чи зима ,
- Герой завжди відважний та рішучий !
- ... От знову йде , в мішку з вухами москаля
- Все мріє , як гуцульськає земля
- Уславить : Чим вояка не блискучий ? [5]
