Іміджборд

Матеріал з Енциклопедія Драматики
Перейти до: навігація, пошук

Можливо ти мав на увазі японський суфікс. Тоді тобі сюди.

Перший іміджборд у світі - Футаба Ченел.

Іміджборд — особливий різновид форуму з необов'язковою (часто відсутньою) реєстрацією, а точніше сказати навіть ідентифікацією особи, та певними особливостями модерації. Як і будь-який інтернет-форум, має організацію спілкування розділово-тредовим способом. До визначення власне іміджбордів увіходить також поняття про орієнтованість на обмін зображеннями, рідше іншим контентом.

Слово "іміджборд" ("іміджборда") є калькою з англійської "image board", тобто "зображеннєва дошка". Також поширені назви "чан" з англ. "channel" - "канал", "борда" чи "дошка" з англ. "board" - "дошка", та абревіатура "АІБ" з англ. "Anonymous Image Board" - "Анонімна Імідж Борда". Оригінальною японською назвою є "画像掲示板", що теж означає "дошка для зображень". Попри те, що у анонімні культури представників більшості мов слова "imageboard" та "chan" увійшли без змін (особливо з абеткою-латиницею; яскравим прикладом є польська), у деяких все ж виникли свої терміни, що втім не суперечать основному мотиву. Прикладом останнього може слугувати фінська мова, де на позначення іміджборду існує два терміна - "kuvafoorumi" та "kuvalauta" - перший з яких означає "зображеннєфорум" (натяк на те, що борди є відгалуженням тих же форумів), другий - "зображеннєдошка".

Про це пишуть тисячі енциклопедій вже всі кільканадцять років існування борд, і тому за доброю традицією у нас теж буде написано, що, не зважаючи на схожість слів, до «іміджу» іміджборди мають у певному сенсі навіть протиставний стосунок.

Зміст

[ред.] На перший погляд

« таке враження, ніби читаєш написане на ...паркані (ніколи ж там нічого не читаю)  »

— Людина, яка вперше побачила іміджборд.

Здивований наляканий кіт.jpg
Основна стаття: Вигляд іміджбордів

Іміджборди не здаються дивними навіть ньюфаґам мережі цілком, оскільки на вигляд мають багато спільного з іншими видами сайтів. Важливу роль у цьому грає, звісно ж, простота оформлення і змісту. Крім того, вигляд вікна треду досить таки нагадує знайоме всім вікно чату або надсилання повідомлення у електронній пошті, а Оекакі-редактор програму для створення графіті УКонтакті чи інтерфейс звичайного пеінта. Завсідникам форумів узагалі не доведеться особливо пристосовуватись у візуальному плані. Попри пануючу відсутність ідентифікації, можна вигадати собі трипкод. Важливу роль у зручності переміщення іміджбордом відіграє навігація. Будова поста на різних дошках може бути різною, та загалом знову ж той самий форум. Гарною традицією наших часів є банери, які, хоч і частково належать до внутрішньо-культурних явищ та, оскільки, банери є невід'ємною частиною оформлення, варто згадати про них вже тут. Також в “інтер'єрі” іміджбордів можна побачити ще багацько цікавих речей.


Основна стаття: Розділи іміджбордів
Іміджборд складається з тематичних розділів або дошок (також іноді самі іміджборди називають дошками). Дискусія на кожній дошці розділена на окремі треди, які містять послідовність постів - відповідей на перше (початкове) повідомлення. Найчастіше будь-який відвідувач іміджборду має змогу створювати власні треди або відповідати в тих, які вже є, безосібно чи підписуючись.
Legionflavors.jpg
Такий порядок створений для того, щоб ті, хто бажає поспілкуватися на різні теми не заважали одне одному. Підтеми для спілкування, яких можна вигадати безліч у всьому багатстві та різнобічності тем, відповідно гуртуються по тредах. На бордах, на відміну від форумів, рідко існує загальна нумерація для всієї дошки. Найчастіше, нумерація присутня у рамках розділу, рідше — потредова. Первинним змістом для існування іміджборд, як місця спілкування та обміну контентом, є тематичні дошки. Та найвідомішим розділом безперечно є розділ для спілкування на загальні теми - /b/. Фігурують також дошки для спілкування з адміністрацією, експериментальні дошки, дошки колориту нації, приховані дошки та міжнародні дошки.


Основна стаття: Рушії іміджбордів

Якщо говорити про загальну цікавість мас до іміджбордів, то, зазвичай, те що з середини - усіх цікавить найменше. Іноді, прослизають назви найвідоміших рушіїв, серед яких на сьогодні безперечно можна назвати тітоньку Вакабу та більш нові Кусабу і Тініайбі. Інші рушії використовуються далеко не так масово. Однак, і не це головне. Коли ми говоримо про рушії, варто усвідомити, що це лише засіб реалізації, навіть на вигляд борди важко відрізнити на якому вона рушії. Вони можуть відрізнятися за набором функцій, комбінуватися, змінюватися відповідно до індивідуальних уподобань адміна - і все задля вашої зручності.

[ред.] У вирі життя

Ньюфаґам притаманне цілком оманливе враження, що за такої позірної простоти, простота внутрішня має бути невід'ємним заповненням. Однак, ні, внутрішній світ іміджбордів дивний з незвички, екстраординарний, а іноді неприйнятний для людей стриманих та загадковий для людей цікавих. Хоча, з останнім можна посперечатися, оскільки існує думка, що на іміджбордах таки все просто: школярі та незайманці обговорюють як зруйнувати Систему.

Безосібний у ґрадієнті.jpg
Культура іміджбордів, через нижче перелічені обставини, є надзвичайно насичена особливостями, що відрізняють її від усіх відомих досі культур. Значна частина цих особливостей полягає у відкиданні будь-яких моральних принципів (незалежно від того, де мешкає член спільноти) та використанні нових засобів соціальної динаміки.

Головна причина популярності іміджбордів – безосібне дописування без реєстрації і з мінімальною модерацією. Так, дана концепція надає лише можливості. Але користувачі, використовуючи дані можливості, перетворюють те про що ви прочитали у попередніх розділах на домівку феєрії та драми.

Анону й справді сумно.
У самій вже сформованій безосібній культурі, аспект ідентифікації постів часто викликає купу драми та лулзів, спричинивши появу таких термінів як “неймфаґ” (з властивим їм процесом зосібнення), “сеймфаґ” (і лулзи від їх випадкових фейлів на додачу) та “тріпфаґ”. Іноді ще роздаються VIP-аккаунти, прив'язані до тріпкоду, та це окрема тема. Утім, до неймфаґів, не кажучи вже про тріпфаґів на бордах ставляться без високої поваги. Усьому виною їх надмірне ВВВ та виявофажство. Справа у тому, що свобода безосібності діє з двох боків: з одного боку це можливість неймфажити у будь-яких масштабах, семенити двоїнячи себе хоч до гігакількостей, з іншого – можливість припускати і детектувати тожсамість особи, її фейли та сутність. У більшості випадків ці протилежності взаємно переходять. Частково тому на АІБ так весело.

Оскільки іміджборди є підвидом форумів, то і мережева культура, що формується на їх базі, містить ті самі загальні категорії, що й форумна. Розділово-тредова система спілкування формує явища протидії та використання механізму оновлення тредів, причому кількість тредів зазвичай обмежена. І справді, за виключенням деяких дошок, на іміджбордах функціонує чітко-встановлена кількість сторінок з фіксованою кількістю тредів кожна, зі створенням нового - останній видаляється. Це створює сенс для таких явищ як “бамп”, “саґе” та “вайп”. У зв'язку з особливостями розмітки, утворюються особливі засоби вираження текстом як то наприклад поетапна конкретизація.

Непоясненна жага людини до отримування собі гарних чисел, що асоціюються з удачею та можливістю виділитись, взаємодіючи з нумерацією постів, призвела до появи ігор, спрямованих на запощення повідомлення певного номера, а саме взяття, даблз, та ігор з останніми числами.

У зв’язку з орієнтацією на обмін файлами (значною мірою графічними), контент, єдине, за допомогою чого відбувається спілкування у мережі, переходить у форми суспільно-орієнтованого існування. Так, практично все, а особливо змістовний текст та виразне зображення, стає макросом-копіпастою, тобто тим, що з одного боку може виражати емоції (у зв’язку з недостачею фізіономічної взаємодії), як додаток до змістової інформації повідомлення, чи вказувати на очікувані емоції співрозмовника, а з іншого – легко піддається копіюванню, у зв’язку з чим сама така одиниця стає елементарною загально знаною формою висловлення індивідуального ставлення у пості, незалежно від того зображення це, текст, звук чи відео. У свою чергу, виникає необхідність певного затвердження реальних світлин УРЖ серед гір фотошопів і різнорідних мак
RAGE-фейс, типовий приклад іміджбордного мему, зусередженого на необхідних для передавання сенсу рисах.
росів у вигляді сапів, що протягом формування стереотипу іміджбордів, як місця переважно для чоловіків, спричиняють необхідність і появу камвхор (феманонок).

Відсутність же в учасників спільноти осібних виявів робить неможливим виявлення і фіксацію перебігу дії між ними. Той розвиток і рух думки та сприйняття, на які би за звичайних умов було необхідно достатньо часу, через соціальну дистанцію і субординацію «стискається» в одну мить сприйняття і копіювання (чи не сприйняття та не копіювання) без осібної дії, яка, врешті-решт, і вирішує всю подальшу долю думки. Плинність спільноти, своєю чергою, забезпечує достатнє різноманіття ситуативних прикладів для швидкої динаміки утворення та вживання мемів. На відміну від частих міфів, меми, у тому числі і ракові, є повсюдними з самої суті людства, і не є особливістю іміджбордів. Меми іміджбордів здебільшого є простими за формою виконання і мінімальними з точки зору виконання себе як мему, на відміну від тих самих блоґомемів у яких присутнє значне додане нашарування. Притаманна значній частині мемів природа дурної абстракції, у мемах іміджбордів особливо виражена. Також у зв'язку з певними передумовами, на іміджбордах поширений форс.

Активна мемодинаміка диктує умови, за яких необхідна архівація та систематизація мемоконтенту, це призводить до створення олтуґезерів, паків, архівів копіпасти, інтернет-енциклопедій мережевої культури типу луркмор та драматика. На бордах також доволі поширена практика створення маскотів. Краще буде сказати, що кожна гідна борда зобов'язана мати свого маскота. Сам же маскот є за своїм змістом ніби репрезентатором борди у коміксах, плакатах та макросах - тобто ним може бути буквально будь-що, аби його визнавали як маскота користувачі, і відповідно з ним створювалися арти, які були б повні ракування на тему маскота. Тут постає друга вимога до маскота - змістовність. Часто іміджборд за свою історію здобуває не одного маскота, що теж обумовлено різністю думок художник-кумів.

Накопичення ж мемів, проблеми тлумачення їх первиного сенсу та змістова ієрархія викликають виникнення прошарків серед користувачів відносно їхнього розуміння того, що відбувається. Процес неписаного розділення супроводжується виокремленням олдфаґів та ньюфаґів. І якщо перші чудово розуміють де вони, знають усі меми та ґети, то другі постійно порушують плинне життя іміджборди і, за однією з версій, є причиною раку, що вбиває /b/ - нещастя, що рано чи пізно вражає кожну борду
No U - рука з рота.jpg
і убиває її з середини, заповнюючи купою себе і своїх вигадок, заснованих на власних невігластві і недалекості. Втім з останнім не все так просто.

Завсідників /b/ через особливу психічну конструкцію називають бітардами. Бітард або /b/тард утворене з англ. як сума /b/ та retard (відсталий, тормоз), утворення слова вже характеризує його суттєве значення. У переважній більшості задроти-незайманці, без шансів узагалі. Єдине, що здатне відірвати-таки бітарда він /б/ - те, що можна знайти на /б/ - а це переважно порно. На щастя, навіть /б/ не таке сильне як фап. Але попри це, ви можете і не бути таким, для того, що бути /б/ітардом достатньо всього-на-всього вміння і здатність існувати на /б/, попри його раковість та безглуздя. Це набагато анітрохи не поширює коло.

Іміджборди, як губка.
З часом однак, на долю завсідників випадає лихо вичерпання змісту сидіння на борді. Саме тому, у зв'язку із незмінністю людей у середньому, виникають т. з. “платинові треди”, часто можна почути порівняння з тим, що було раніше. Також популярним міфом є "Що б ти не запостив, це вже постили до тебе. Неодноразово.", особливий дупобіль викликає те, що це правда. Саме тому, цілком виправданим є бажання безосібних знайти інтерес спілкування у різноманітності дошок, зв'язку з чим виникає філософія кросборинґу.

Іншим способом побавитись є драма, взаємодія анонімної спільноти із зовнішніми чинниками призводить до адаптації її явищ до подій позабордного життя. Коли Легіон виходить воювати на рівні мережі це ще нічого, але вже є досить багато випадків УРЖ-дії. Саме тому, активність закордонного Анонімуса така незвична для звичайного громадського супротиву, а ЗМІ дедалі більше говорять про скандали і суспільні шоки, пов'язані з вільним і безкарним обігом інформації, що так чи інакше перетворюється у цільовий контент.

Попередження на Нульчані.JPG
Як кульмінація існування спільноти, аналогічно іншим видам сайтів, мають місце намагання зібратись разом і УРЖ. Такі зібрання в москвинській чаносфері називають сходочками. У нас відповідна традиція ще не виробилася. Хоча, для безосібної спільноти існує своя специфіка організації таких заходів.

Попри те, що саме через це безосібна культура займає часто провокативні позиції щодо присутності на дошці і участі у спільноті дітей та підлітків (на Нульчані та Карачані навіть необхідно погодитись, що вам є 18 для відвідування деяких дошок), до загальносуспільного розчарування постає факт, що ця ж культура створена здебільшого дітьми та підлітками. Дехто може сказати, що це стереотип і це безумовно так, та він має цілком реальне підґрунтя.

[ред.] Безосібні культури

Ґрунтуючись на усіх поданих явищах, що реалізуються поступово, залежно від швидкості розвитку спільноти, у світі виникло багацько окремих безосібних культур. Важко назвати це культурою із наукової точки зору, тому частіше у формальних джерелах можна побачити визначення явища як субкультури. По-суті, воно так і є, та різниця не надто суттєва для нас, аби не переобтяжувати себе зайвим формалізмом. Та і явища останніх років свідчать про те, що припущення формування на основі іміджборд окремої, субординованої, від реального світу культури є не порожнім звуком.

Мапа Удефулю
Як би там не було, найвідомішою з них безперечно є англомовна, у вітчизняних інтернетах нарівно з нею популярна москвинська. Однак, мало хто знає не лише про побут та здобутки, а й про саме існування анонімних культур інших народів. То ж можна навести більш менш повний перелік відомих безосібних мережевих культур. З більшістю з них українська бордова інтернет-субкультура ще не вступала у контакти:
  1. Англомовна - є безперечно найвідомішою і найзначнішою, як з точки зору меметичного фонду, так і щодо контенту. Центрується значною мірою навколо Форчану, але не ним єдиним. Саме тут зародився мем про Анонімуса і його культ, який став основою для формування подальших безосібних культур. Британські націоналісти сидять на ізольованому Бритфаґсі.
  2. Японська - у силу історичних обставин і радикального мовного барьєру, ізольована від впливу зовнішніх втручань, але не від запозичень. Була першою у світі. Характерною особливістю є розвинена культура текстборд.
  3. Московитська - друга після англомовної за широтою поширення у невласних інтернетах. Здійснює великий вплив на європейські безосібні культури. Зосереджена навколо москвинських іміджборд, але є базовою також для багатьох змоскалених країн.
  4. Німецька - значною мірою продиктована існуванням Краутчану, відома оскільки саме на Крауті є славнозвісний /інт/.
  5. Польська - Наразі передова розвитку репрезентована Карачаном, втім особливістю є саме те, що починаючи з другого періоду свого існування завжди має широке коло діючих дрібноборд.
  6. Фінська - батьківщина вакаби має велику систему іміджбордів. На жаль, найвідоміший з них, Кувалаута згинув уже досить давно, та ситуації загалом це не змінило.
  7. Французька - міститься на єдиному відомому іміджборді - Удефулі, ізольованому для бачення іншими країнами, як і Бритфаґс.
  8. Угорська - була не досить відома і значна, а із загибеллю Льогере, вісток про неї немає зовсім.
  9. Українська - наша, рідна, така як є. Переважна частка чогось цікавого відбувається на Учані. Очтаннім часом, відіграє ледь помітну, та досить основну роль у загальносвітових процесах іміджбордного світу.
  10. Іспаномовна - місцеві анони переважно спілкуються на дрібних іміджбордах, створених в одній з іспаномовних країн. Такі борди довго не живуть. Та у чилійців є свій великий іміджборд Сейсчан.
  11. Італійська - малорозвинена і, завдяки наявності високого рівня модерації на бордах, маловідносна з іншими. Фореве елоун.
Чудова українська картинка.
Чудова польська картинка.
Чудова іспанська картинка.

Також можна казати, що є білоруська, казахська, австралійська тощо культури. Але у той час як подібні до останньої, належать до англомовної, то подібні до перших двох - до москвинської і обидві групи по-суті є лише варіацією і мають високу культурну залежність.

Безосібні культури, які є ізольовані, а як наслідок уникають взаємної кореляції з іншими мережевими спільнотами і коригування власного розвитку, врешті-решті, як і інші мережеві спільноти, тільки ще швидше, стають убогими і повняться місцевими висерами з кожним днем. Якщо вони мають власну вікі (як то угорська чи французька), то все це опиняється там.

[ред.] Модерація

« - Гадаю, майбутньому адміну потрібно знати, що буває й таке. [далі розповідь про засилля ЦП на іміджбордах і що за це буває адмінам]
- Дитячий прон в мене заборонений правилами.
 »

— Розмова з одним наївним адміном.

Часто більшості адмінів начхати на події безосібної культури і, зазвичай, часу моніторити ракотворчість у них нема. Та на різних іміджбордах різні вияви модерації. До самої ж модерації (унормовування спілкування) можна віднести і обмеження дописування за IP, а значить перший приклад політики модерування у глобальному плані подає нам щонайменше Футаба, де заборонене дописування з інших країн.

Форчан відомий своїми курйозами модерації: так, попри те, що шота-треди миттєво видаляються за запитом Безосібного, з дій модератора ВТ Снека, в один з понурих часів, коли ДП-треди висіли певний час, народився навіть мем “Fukken saved”, з допомогою якого безосібний натякнув на те, що модератор зберігає контекстний контенет. Москвинський Двач був одним з багатьох іміджбордів, оскільки однією з його цілей було застосування щонайменше модерації, адміністація та модератори ніколи не підписувалися і було навіть не втямки, хто тобі відповідає. Цікавим випадком є самопроголошений
Типова модерастія.
наступник Двачу — Дватиреч. Місцевий адмін свого часу — чи то Віталік чи то Педалік — настільки неадекватний, що починаючи з автозамін звичайних для бітарда слів, пройшовши через віп-аккаунти, досяг він найвищого рівня модерастії, підписуючись взагалі, а потім як “Зой”. Наразі, Двачсо, ще раз перевтілений наступник Двача перебуває під безрадісним адмінством чергового ідіота - Абу, останній уже встиг прославитися тим, що своїми діями руйнує традиційне чанівське спілкування і перетворює його на самопародію. Цікаво, які ще інфантильні комплекси лежать в основі їх психіки. Вітчизняний досвід модерування іміджбордного спілкування виявляється у гарній вчасній реакції на збочення і філософії слабкої модерації, але на жаль поки що ледь кожний живий іміджборд перетворюється на поле особистої зацікавленості адміністрації у формування безосібної культури, що майже повністю знищує у, навіть прихильних до безосібного спілкування людей, бажання спілкуватися на цих іміджбордах.
Тут була модерація.
Опріч цього, поганою репутацією володіє Карачан, де модератором є людина шкільного віку, і як наслідок легко бути обдарованим баном за довільну дрібницю.

Також у явища модерації входить ще багато різноманітних речей. У переважної більшості закомплексованих адміністраторів поширена практика вордфільтрів та спамлиста. Щодо першого, то гарним є приклад вищенаведеного Віталіка з Тиречу, де панувала автозаміна з "тиреч" на "двач", і тому коли ньюфаґи постили цілком логічне "дватиреч", то отримували веселе "двадвач". Щодо спамлистів, то, первинно передбачені для обмеження спаму (на бордах це дуже важливо), перетворився у те саме обмеження звичайного спілкування. Наприклад, у зв'язку з платиновим Розен Мейден-тредом, через заборону ключових слів, майже неможливо поспілкуватися про аніме "Розен Мейден". Те саме із шотюрлами - якщо їх заносять у спамлист, то намагання дати посилання на сторінки зі складними адресами фейляться автоматично. Прикладом може слугувати спамлист Нульчану (посилання), де все чудово написано.

Але тим не менш, ще більше ніж на звичайних, не безосібних ресурсах, діє принцип “зацікавлений у певному напрямі неформального розвитку адмін = поганий адмін”. Це пов'язано з тим, що процес існування борди є суперечністю між необмеженою природою людини та обмеженими можливостями рушія. І якщо персони, які визначають політику борди, за чергових перепетій, стають у цій суперечності на бік рушія, то боже бережи чан.

Варто наголосити на тому, що усі явища культурного розвитку іміджбордів, а особливо пасіонарна діяльність безосібного, натикаються на серйозне протистояння з УРЖ-законодавством. Тому власники іміджбордів по-перше змушені пересувати розміщення свого сайту на сервер країни з більш лояльним законодавством. По-друге, навіть у найлояльніших законодавствах можна знайти щось, що обмежуватиме можливості абсолютного волевиявлення, а тому завжди неминуче модератори муситимуть вводити якісь обмеження на постинґ.

[ред.] Child pornography

Одним з таких крилатих обмежень є дитяче порно ("CP", що походить від англ. "child pornography") - знайоме кожному безосібному явище. Заборонене законом УРЖ, а тому за її постинґ можна
Не забаниш ти - забанять тебе.
отримати бан навіть на надвільному /b/. Часто можна побачити треди, в яких подаються посилання без вказівки з незначним натяком на зміст. Що характерно, у більшості випадків, якщо тред було створено не за 3 хвилини до візиту, замість зображення міститься напис "Немає мініатюри". З ЦП навіть розпочався широковидомий мем Педобір, який завжди готовий побігти за черговою лолі зі своїми шота- та ґуро- друзями.

[ред.] Адмін-панель

Втім, частіше говорять все-таки про жорстку модерацію, не зумовлену жодними об'єктивними причинами, а лише настроєм адмінів-модерастів та параметр “Знищити борду” у списку можливостей адмін-панелі. Це зайва інформація. Та, все-таки, ми вирішили відкрити завісу таємниці. Насправді, адміністратори бачать іміджборд досить нудно і просто. Адмін панель на Футалабі, наприклад, має вигляд таблиці зі стовпчиками:
Меню управління.
  1. Місце для позначки
  2. Номер поста
  3. Час постинґу
  4. Як підписаний той, хто постив
  5. Коментар
  6. Хост
  7. Розмір приєднаного файлу
  8. md5
Панель керування Дошки з картинками.
Адмінпанель Кусаби.












Трохи нагадує електронну пошту. Є можливість видаляти файл окремо від повідомлення. І це все. А ви чого хотіли? Цього цілком достатньо, аби забанити вас на 10000 років.

Галерея слави модерастів

[ред.] Хвіст комети

Власне іміджборди, попри те що й унікальні за умовами спілкування, які там створюються, не єдині наближені до вказаних у визначенні параметрів. Хоч вони і найвідоміші, існує ще певна кількість різновидів сайтів за властивостями концепції подібних на іміджборди, у зв'язку з чим їх часто відносять до іміджбордів з точки зору офіційного погляду, оскільки ним тлумачиться "іміджборд - форум, спеціалізований для обміну зображеннями". Але іміджбордами у тому сенсі, який вкладаємо у це слово ми, вони не є.

Лоґо одної з закордонних ББС

[ред.] Текстові дошки (текстборди)

Початково BBS-ами (“Bulletin Board System” — “дошкоподібна система оголошень”) звалися комп'ютери зі спеціальними програмами, що імітували роботу інтерактивної дошки оголошень, до яких через Dial-Up з'єднання приєднувалися інші комп'ютери. Але, гадаю, очевидно, що з появою Інтернету вони вимерли. Фактичну у функцію такого роду вдихнула життя лише ера Вебу 2.0: “Текстовими BBS” стали називати вид іміджбордів, в яких спілкування відбувається виключно за допомогою обміну текстом. Мабуть в тому і суть називати їх текстбордами, бо до іміджбордів явно недотягують. Як і інші дошки, їх винайдено в Японії; перша з них, Ніч ББС[1], заснована в 1999 році та досі лишається найбільшою в світі (кажуть, там зареєстровано близько 10 мільйонів користувачів). На текстових дошках, через відсутність можливості обміну контентом, широко поширюється псевдографіка (наприклад ASCII-арт). Хоч першу текстборду було створено раніше, аніж перший іміджборд, наразі перші перебувають у тіні останніх. Приклади текстбордів можна побачити у списку іміджбордів за маркою типу "Т".

Історичні паралелі у одному з лоґотипів російського оверчану.

[ред.] Оверчани

1247967872559.png
Особливим видом іміджбордів є оверчани - іміджборди, які містять посилання на інші іміджборди. Переважно це відкриття у бічному фреймі та можливість відразу переходити на конретну дошку без виходу з домену самого оверчану. Іноді містить свої дошки, що в принципі вигідно, оскільки кросбордери користуються оверчанами як належним. У списку іміджбордів перебувають за маркою типу "О".

[ред.] Денбуру

3д перелік зображень на денбуру-дошці.

На таких дошках пріоритетною системою розміщення контенту є не розділово-тредова, а теґова. Базуються на інакших рушіях (Danbooru, Shimmie, Gelbooru 0.1.x та ін.) та вважаються деким певною альтернативою “футабоподібним” іміджбордам, попри це аналогічних культурних явищ не створюють. Насправді є лише просунутою версією іміджхостинґу, часто з власними вікі. За такими ж критеріями екс.юа це теж іміджборд. Їм у списку іміджбордів надана марка "Д".

[ред.] "Одноплощинні" дошки

З часом значної популярності набувають дошки з єдиною загальнодоступною почасти нескінченною площиною для сумісного заповнення усіма відвідувачами. Цілком ймовірно, це через відносну новизну, оскільки такі дошки мають купу недоліків для постійного завсідництва основні з яких:

  1. Доведеться постаратися, аби сформувати якусь послідовну розмову.
  2. Існує можливість “не дійти” до потенційно цікавого повідомлення (хоча тут і до звичайних дошок претензії), часто відсутня адресація.
  3. Легко піддається вандалізму та набігам, оскільки не містить обмежень для редагування відвідувачами загальної площини, на які й звичайно ж розміщені повідомлення інших відвідувачів.
  4. Для запобігання масштабних дій одним користувачем, часто заборонено виділяти для редагування простір більше одиничного.

Такий спосіб спілкування далеко не новий (Дробол було відкрито у 2005-ому), але доволі екзотичний для тих, хто звик сидіти на класичних іміджбордах форумного різновиду. Вказані у списку іміджбордів за маркою типу "П".

[ред.] Навічно в пам'яті народній

« На сайт зайшла, але фактично він калька форчану, навіть назва на це вказує, сумніваюся, чи таким чином здобудеш популярність, ну але пробуй.  »

— Роздуми нуба з приводу закінчення -чан у назві одного з іміджбордів.

Як ви встигли помітити, прочитавши статтю, перші іміджборди і текстборди з'явилися в Японії, саме тому багато дошок у сучасному не-японському інтернеті присвячені саме японській культурі, - аніме та манзі. Хрестоматійним прикладом є перший польський іміджборд Тентакльчан (2005) Невдовзі, після набуття популярності безосібним спілкуванням, як і все прогресивне з усіх куточків світу, задум дістався країн заходу. Першим англомовним іміджбордом, і найпопулярнішим на сьогодні є Форчан, де були створені, як сама концепція безосібної культури, так і головні світові меми. З цієї і ще багатьох причин англомовна безосібна культура є найбагатшою у світі: їхнє Військо незчисленне , оповісна кількість борд для його саморозвитку - з усього лайна, яке щохвилини отримують, можуть вибрати дійсно щось велике.

Одразу після набуття форчаном слави мекки світового Безосібного, почали з'являтися копіпасти у таких категоріях:

  • Альтернативи Форчану для всіх кому щось не сподобалось/у кого дупобіль.
  • Борди, орієнтовані на обговорення певних тем в деталях. Рівень фаґотрії у користувачів перевищує всі межі.
  • “Національний Форчан”. Переважно національними мовами, тому існування чанів було неминуче. Інша річ — національні британський, автралійський тощо іміджборди англомовних країн, відвідувачі яких послуговуються англійською мовою, як і на Форчані, але тим не менш виокремлюються любов'ю до Батьківщини.

Як і все, що широко популяризовано на заході, іміджборди одного дня дісталися і рунету. Перша москвинська дошка була заснована у вересні 2005-ого, називалася "Сервис изобразительных гостевых книг", знаходячись за адресою "i-bbs.org". Але, як то кажуть, перший млин комом, і поглянути на неї ви можете хіба-що на Вебархіві. Та не минуло й пів року, як було зроблено спробу зробити такий же епічний, як і закордоном іміджборд - створили Двач. Дошка за легендарністю вже прирівняна до Аскольда і Діра, ще більш легендарним її зробили намагання відродити у втіленні Дватиречу, але то вже окремий діагноз. Досвід інших країн можна порівняти з відповідними аспектами культурної залежності: у країнах Європи, іміджборди почали з'являтися після США, у країнах СНД, після Московії. Не оминула ця хвиля і Україну: перша повноцінна українська дошка була створена лише 17 листопада 2009 року, тобто за 8 років після першого іміджборду. Перша українська текстова дошка була створена 2 жовтня 2010 року, себто за 11 років після першого текстборду.

У певному сенсі, для країн з широкорозвинутими технічними можливостями безосібні спільноти є відображенням УРЖ-культури і дзеркалом, у якому показуються найглибші соціальні проблеми та певною мірою характер країн. Але, дане зауваження ані трохи не годиться до іміджбордів, які не є головним центром спілкування чи якщо участь у безосібних спільнотах не набула в країни розповсюдження, більше того якщо саме існування їх є маловідомим.

[ред.] Значимість показано

Український безосібний завжди відвертий у своїх бажаннях.

Бритфаґс — британський АІБ, назва та й саме існування якого, як уже зазначалося, позначає його сутність (britfa.gs). Закритий від входу з іноземних IP. Навіть за цих умов зберігає свою дошку /zoo/ для небританців.

Дватиреч — москвинська дошка, за ідеєю мала б стати наступником закритого Двачу, але не стала. Пройшовши епоху модерастії інфантильного адміна, трансформувалася у щось страшне і дебільне, розмістившись на сомалійському домені та набувши дуже піратських рис.

Двач — легендарна москвинська борда, на якій зародилися основні традиції москвинського безосібного спілкування. На разі, не існує, але навіки залишиться в пам'яті москвинського та значної частини українського безосібного.

Карачан — польська дошка, визнавана безосібним наступником ряду польських іміджбордів, починаючи з Тентакльчану. Вцілому, робить ставку на репутацію центра гівна та раку ще більше, ніж Учан.

Краутчан — німецький іміджборд, закордоном відомий переважно у зв'язку зі своїм епічним розділом /int/, на якому наразі купа москвинів. Частка українців невисока, але знайти співрозмовника можна. Створений 29 квітня 2007.

Нульчан — москвинська дошка, спочатково позиціонував себе як іміджборда для гіків (а саме для IT-фаґів). Однак, опісля приходу ракових мас, довелося забути про гікофаґотрію і переорієнтуватися на нову більшість.

Учан — українська борда, епічна і змістом і формою, оскільки у багатьох аспектах могла б дати фору більш відвідуваним закордонним. Саме тут вже встигла зродитися та оформитися українська безосібна культура.

Форчан — англомовна іміджборда, де зародилися засади світової безосібної культури та значна частина міжнародних мемів. Славен тим, що саме завдяки його Безосібному про іміджборди заговорили ЗМІ всього світу. Ні у якому разі не можна назвати національним іміджбордом США, 4chan — мекка безосібного всього світу.

Футаба Ченел — японська дошка, перша борда у світі. /b/ майже на половину сповнено анімою та манґою. Але, на жаль, написати вам там не вдасться (хоча тільки читати можна), постинґ тільки для японських IP ^_^.

[ред.] Історія вітчизняних іміджборд

Попри те, що українська дошкосфера ще не пройшла такого тривалого та глибокого періоду становлення, як англомовна, москвинська та польська, наприклад, ми вже маємо деякі прецеденти живих та мертвих борд, війн іміджбордів, україномовних та не україномовних вітчизняних чанів. Одним словом, справа за майбутнім і драмою - вони все організують самостійно.

[ред.] Список іміджбордів

Основна стаття: Список іміджбордів

Враховуючи, що список більше за саму статтю у кілька разів і очікувано буде лише збільшуватися, він міститься у окремій статті. Найважливіші іміджборди вище.

[ред.] Куди зникають іміджборди

Можливо, для вас, звиклих до багаторічного Форчану, досить давнього Учану та достатньою мірою стабільних Нульчану та Дватиречу, буде новиною, що загальною світовою тенденцією епохи іміджборд є те, що чани мруть як мухи. І нічого з цим зробити не можна. Навіть такі гіганти як Двач, Сейсчан, Кувалаута та Діочан не захищені одного дня перетворитися на... рекламний вордпрес-сайт. Французький Удефуль вже одного разу це зробив:


Або просто закритися і оголосити продаж, як Канчан:

Завершувальний пост Канчану.PNG


Якщо ж дошку з популярністю у пост на місяць ніхто купувати не забажає, буде класична 404 або див. попередній сценарій, якщо домен борди відомий і присутній у списках на зразок нашого. Наприклад, домени десь так до 100-ого номера +chan.org вже, очевидно поперебували під кусабою, і зараз вступили в еру вордпресу чи 404, наприклад: http://42chan.org, http://65chan.org, http://13chan.org і усі як один виблискують гаслом "What you need, when you need it".

Kuvalauta rip kukkasia.png

[ред.] Додаткові посилання

Іміджборди: короткий лікнеп

[ред.] Примітки

  1. Ні, все правильно написано, не винні ж ми, що японською "2" звучить як [ні]
Особисті інструменти
Іншими мовами